Російські війська змінили підхід до застосування дронів «Герань», розподіливши їх за різними бойовими завданнями. Нова тактика має підвищити ефективність ударів і ускладнити роботу української ППО.
Яку небезпеку становить нова тактика росіян
Після того як українська ППО навчилася знищувати до 92–96% бензинових «Шахедів», Росія почала дедалі частіше використовувати реактивні модифікації для ударів по цілях у глибокому тилу. Базова «Герань-2» і надалі застосовується для щоденних ударів поблизу лінії фронту — близько 200 дронів на добу. Вони працюють у складі скоординованих груп, використовуючи mesh-мережу для обміну даними, що зменшує залежність від супутникової навігації та підвищує стійкість до засобів радіоелектронної боротьби.
Натомість реактивні «Герань-3» і «Герань-4» застосовують для ударів по важливих об’єктах у глибокому тилу. Перед такими атаками проводять багатоетапну розвідку, щоб визначити місцеперебування цілей і прокласти маршрути, які дозволяють уникати української ППО. Нові модифікації отримали сучасні сенсори — оптичні та інфрачервоні системи. Вони можуть виявляти дрони-перехоплювачі, позиції ППО та самостійно знаходити й супроводжувати цілі.
Реактивні безпілотники дедалі частіше використовують у поєднанні з крилатими та балістичними ракетами. Джерело також зазначає, що Росія збільшує виробництво «Герані-4», переорієнтовуючи на це ресурси з інших модифікацій. Реактивні дрони розвивають швидкість до 450–550 км/год, через що українські перехоплювачі не завжди встигають їх наздогнати. Україна працює над новими засобами протидії, зокрема системами виявлення та реактивними перехоплювачами.
