В Україні сплата єдиного соціального внеску залишається обов’язковою. Саме через нього найманий працівник чи підприємець накопичує страховий стаж і в майбутньому може претендувати на пенсію.
Держава вимагає сплачувати внесок за кожного найманого працівника. Фізичні особи-підприємці на загальній і спрощеній системі також платять його за себе. Водночас існують категорії, які повністю звільнені від цього обов’язку.
Хто з підприємців може не сплачувати ЄСВ
За даними джерела, не платити єдиний внесок мають право:
- підприємці, зареєстровані на тимчасово окупованих територіях;
- наймані працівники, за яких внесок уже сплачує роботодавець;
- пенсіонери;
- особи з інвалідністю, які отримують пенсію або соціальну допомогу;
- мобілізовані — протягом усього періоду служби;
- підприємці на загальній системі оподаткування, якщо в них немає доходу.
Крім того, від сплати звільняють ФОПів будь-якої системи оподаткування, які отримують допомогу з догляду за дитиною до досягнення нею одного року.
Єдиний внесок спрямовують до системи державного страхування. З цих коштів фінансують пенсії, соціальні програми та матеріальну допомогу. Базова ставка становить 22 відсотки. У 2026 році мінімальний розмір ЄСВ дорівнює 1902,34 гривні. Його розраховують від мінімальної заробітної плати.
Чому без доходу звільняють не всіх
Відсутність доходу від господарської діяльності протягом місяця звільняє підприємців на загальній системі від сплати ЄСВ за цей період. Подавати звітність про несплачений внесок не потрібно.
Для ФОП на спрощеній системі правила інші. Підприємці першої, другої, третьої та четвертої груп зобов’язані сплачувати єдиний внесок навіть за відсутності доходів. Вони залишаються зареєстрованими платниками і формально ведуть діяльність, тому держава вимагає забезпечувати собі соціальний захист через сплату внеску.
Фізичні особи-підприємці, які вийшли на пенсію або отримали інвалідність, отримують право не платити ЄСВ за себе автоматично. Інформація потрапляє до державних реєстрів без додаткового звернення до податкової.
