Семен Юфа пройшов шлях від кмітливого солдата, який обміняв флотський спирт на поламаний автонавантажувач і заробив на першу квартиру в Києві, до голови найбільшої фінансової структури незалежної України. Його «Меркурій» став символом буремних 90-х — часу, коли гіперінфляція з’їдала заощадження як вогонь суху траву, а закон про кооперативи відкрив шлюзи для швидкого збагачення одних і катастрофічних втрат інших. Сьогодні, після років життя в Ізраїлі, він повернувся і позиціонує себе як бізнес-візіонера, прихильника кооперативного руху та автора ідеї стейблкоїна «Лепта», пропонуючи уроки з минулого для нових поколінь інвесторів.
Історія Семена Юфи — це не просто біографія одного чоловіка. Це дзеркало епохи первісного накопичення капіталу в Україні: приватизація, кримінальні зв’язки, політичні амбіції та фінансова неграмотність мільйонів. Стаття розкриває механізми роботи «Меркурія», людські долі вкладників, еволюцію сприйняття Юфи від «першого мільйонера» до «українського Мавроді» і назад до сучасного підприємця, а також практичні висновки для тих, хто сьогодні шукає куди вкласти гроші в 2026 році.
Для початківців це можливість зрозуміти, чому схеми з обіцянками 400% річних приваблювали, а для просунутих читачів — глибокий аналіз економічних механізмів, порівняння з сучасними аналогами та інструменти для захисту капіталу.
Витоки амбіцій: армійська кмітливість та перші мільйони від морозива
На початку 1980-х Семен Юфа служив строкову в Біломорську на Карелії. Там, у холодному порту, він зробив першу серйозну оборудку: обміняв флотський спирт на поламаний автонавантажувач, відремонтував його і надав послуги рибокомбінату. Зароблених грошей вистачило на однокімнатну квартиру в Києві — старт, який для більшості радянських людей здавався недосяжною мрією.
Повернувшись у 1982-му, Юфа недовго протримався кухарем у ресторані «Лейпциг». Вулична торгівля морозивом захопила його повністю. По 18 годин на добу, возики з морозивом, місячний дохід понад 1000 рублів — тоді як зарплата директора ресторану становила 140. Він не просто продавав — експериментував з асортиментом, шукав постачальників, розширював точки.
До 1987 року з’явився кооператив «Олімп». Юфа з командою налагодив виробництво вафельних стаканчиків для морозива. Австрійські лінії в Шостці видавали 6000 штук на годину. Продавали поштучно по 3 копійки — не за вагою, як усі. Маржа сягала 1000%. Контейнери з вафлями роз’їжджалися від Кушки до Владивостока. Паралельно — цех з виробництва пиріжків, десятки тисяч на день. Це був реальний продукт, реальний попит і реальний прибуток у країні, де полиці магазинів пустували.
Такий досвід сформував стиль: швидко реагувати на ринок, масштабувати те, що працює, реінвестувати кожну копійку. У 1991–1992 роках, коли гіперінфляція прискорилася, ці навички стали фундаментом для чогось значно більшого.
Кооперативна революція 90-х: як закон про кооперативи та гіперінфляція створили ґрунт для «Меркурія»
Закон про кооперативи 1988 року дозволяв створювати структури, які могли акумулювати кошти громадян і вести комерційну діяльність. У 1992-му Семен Юфа разом з партнерами — Гаррі Габовичем та Олександром Пресманом — перетворив «Олімп» на споживче товариство «Меркурій». Офіційно це був кооператив інвесторів з наглядовою радою.
Гіперінфляція 1992–1993 років стала головним двигуном. Ціни зростали на сотні відсотків на місяць. Гроші не можна було тримати — їх треба було негайно вкладати в товар, який дорожчав. «Меркурій» пропонував саме це: вкладай кошти, отримуй дивіденди від торгівлі та приватизації. Обіцяли до 429% річних, а в окремі квартали, за словами Юфи, дохідність сягала тисяч відсотків завдяки інфляційному ефекту.
Структура приваблювала: вступний внесок, бланк пайовика, регулярні виплати. Люди несли останні заощадження, бо банки давали мізерні відсотки, а ціни летіли вгору. «Меркурій» отримав ліцензію №1 на роботу з рахунками громадян і став першою структурою, яка отримала право на приватизацію. Контролювали акції ЦУМу, «Дитячого світу», універмагу «Україна», донецького «Білого лебедя», частки молокозаводу, житомирського заводу металоконструкцій — понад 100 об’єктів по всій країні.
Для початківців важливо зрозуміти: на старті це виглядало як успішний бізнес з реальними активами та торговельними операціями. Для просунутих — класична схема, де нові внески частково йшли на виплати старим учасникам, а частково — на придбання активів, чия вартість росла разом з інфляцією.
Імперія на папері та в реальності: активи, дивіденди та повсякденне життя Семена Юфи
Пік «Меркурія» — 1993–1994 роки. Щоденний оборот сягав мільйонів доларів. Дивіденди виплачували щоквартально: 65%, 240%, іноді значно більше. Юфа стверджує, що не давав обіцянок «суперприбутків» — гроші заробляли на торгівлі (імпорт соків, шоколаду, горілки, які дорожчали в рази) та приватизаційних ваучерах.
Сам Юфа жив аскетично. Без особистої зарплати, без палаців. Їв у власних ресторанах, реінвестував усе в бізнес. Носив малиновий піджак з блискучими гудзиками — модний аксесуар київської еліти тих років, пошитий у Вороніна. У 1992-му організував великий концерт до Дня підприємця на Республіканському стадіоні. Це був не просто бізнес — це був стиль життя епохи.
Але за фасадом уже зріли проблеми. Коли інфляція почала сповільнюватися завдяки політиці Нацбанку, підтримувати високі виплати стало важче. Нові вкладники все ще приходили, але відтік коштів посилився. «Меркурій» почав нагадувати класичну піраміду, хоч Юфа наполягає: це був кооператив, і більшість пайовиків отримала гроші назад — він навіть продавав особисті квартири, щоб розрахуватися.
Політичні ігри та фатальний 1995-й: облога, погрози та втеча до Ізраїлю
У 1994-му Юфа балотувався до Верховної Ради і програв. Після цього тиск посилився. Граната, кинута на стадіон (Юфа вижив), регулярні виклики до УБОЗ, яке він вважав сформованим за участі КДБ. Бандити, за його словами, були передбачувані — з ними можна було домовитися. А от «менти в формі» — ні.
У лютому 1995-го близько 25 тисяч вкладників (за деякими оцінками — до 40 тисяч) влаштували облогу офісу «Меркурія». Грошей не було. Зникло близько 25 мільйонів доларів. Юфа вже перебував в Ізраїлі — виїхав з 500 доларами в кишені, отримавши громадянство за єврейським корінням. Сім’я приєдналася пізніше.
Це був крах. Для вкладників — втрата заощаджень. Для Юфи — втеча і початок нового етапу. Політичні амбіції та кримінальні зв’язки (згадки про Віктора Авдишева) зробили його фігурою, яку одні називали «першим українським мільйонером», інші — «королем шахраїв» і «українським Мавроді».
Переродження за кордоном: технологічний бізнес в Ізраїлі та повернення з новою місією
В Ізраїлі Юфа зайнявся супутниковим інтернетом — продавав доступ в Україну, заробляючи до 300 тисяч доларів на місяць. Допомагав з проєктами на кшталт UKR.NET. Жив у Кишиневі, бував у США, спостерігав за Україною здалеку — через Помаранчеву революцію та Революцію Гідності.
Повернувся близько 2015–2018 років, після ліквідації УБОЗ. Ніяких кримінальних справ проти нього не відкрили. Він оселився в Києві, почав активно спілкуватися з пресою, підкреслюючи: «Я чистий перед людьми». Продав особисті активи, щоб розрахуватися з тими, хто залишився.
Семен Юфа у 2026 році: кооперативи, стейблкоін «Лепта» та онлайн-активність
Сьогодні Семен Юфа веде активне онлайн-життя: YouTube, Instagram, Facebook. Позиціонує себе як соціального підприємця, фаната кооперативного руху та бізнес-едвайзера. Говорить про великі проєкти — біо-підприємство та технопарк у Білій Церкві, модульні теплиці, імпортозаміщення. У 2019-му згадував про зйомки фільму за мотивами своєї історії та ідею власного стейблкоїна «Лепта».
У 2026 році він продовжує просувати кооперативні ідеї як альтернативу спекулятивним схемам. Критикує біткоїн як «глобальну піраміду на жадібності». Реєструє компанії в Україні («Нова економіка» та інші). Для одних це — спроба реабілітації та передачі досвіду. Для інших — чергова спроба монетизації імені.
Поширені помилки та міфи навколо історії «Меркурія»
Багато хто й досі повторює ті самі помилки, які зробили вкладники 30 років тому. Ось найпоширеніші:
- Вірити обіцянкам високої дохідності без розуміння джерела прибутку. У «Меркурії» гроші частково йшли від нових вкладників, а не тільки від торгівлі. Коли потік нових припинився — схема захиталася.
- Не перевіряти реальні активи та ліцензії компанії. Багато хто йшов «бо всі йдуть» або «бо це перший мільйонер».
- Інвестувати останні гроші або позичені під ажіотажем. Гіперінфляція змушувала діяти швидко, але емоції заважали тверезо оцінити ризики.
- Довіряти «гарантіям» від організатора без юридичного оформлення та диверсифікації. Юфа стверджує, що більшість розрахувався, але тисячі людей втратили значні суми.
- Ігнорувати політичні та кримінальні ризики. Зв’язки з Авдишевим та УБОЗ зробили ситуацію неконтрольованою.
Ці помилки живі й сьогодні — у крипто-проєктах, МЛМ та «інвестиційних платформах» з гарантованими відсотками.
Як захиститися від сучасних «Меркуріїв»: чек-лист, практичні поради та коли звертатися до фахівця
Перед будь-якою інвестицією перевірте:
- Чи є реальний продукт або послуга, яка генерує прибуток незалежно від нових вкладників?
- Чи зареєстрована компанія, чи є ліцензія регулятора (НБУ, НКЦПФР)?
- Чи публічна фінансова звітність і хто власники?
- Чи можна вивести кошти без штрафів і чи є історія виплат реальним людям?
- Чи не обіцяють дохідність значно вищу за ринкову без чіткого пояснення механізму?
Коли варто звернутися до фахівця негайно: якщо сума перевищує 20–30% ваших заощаджень, якщо вас схиляють діяти швидко «бо пропозиція зникає», якщо немає чіткого договору з прописаними ризиками. Фінансовий консультант або юрист з досвідом у інвестиційному праві допоможе розпізнати червоні прапорці ще до переказу грошей.
Питання-відповідь: що найчастіше цікавить про Семена Юфу
Скільки людей постраждало від «Меркурія»?
За різними оцінками — від 25 до 40 тисяч вкладників. Точна цифра невідома, бо облік вівся не завжди прозоро.
Чи повернув Семен Юфа гроші вкладникам?
Юфа стверджує, що більшість розрахувався, продаючи особисте майно. Незалежні джерела підтверджують поодинокі судові позови на невеликі суми через десятиліття. Повністю всі претензії не закриті.
Що Семен Юфа робить у 2026 році?
Активно веде соцмережі, просуває кооперативні проєкти, ідею стейблкоїна «Лепта» та великі інфраструктурні ініціативи в Україні. Має зареєстровані компанії.
Чи існує фільм про його життя?
У 2019-му Юфа згадував про зйомки фільму за мотивами своєї історії. На 2026 рік повноцінного релізу в широкому прокаті не зафіксовано.
Чим «Меркурій» відрізнявся від МММ Сергія Мавроді?
«Меркурій» мав реальні активи (магазини, заводи) та торговельну діяльність. МММ була чистою пірамідою на довірі та рекламі. Обидві схеми використовували ажіотаж і нові внески для виплат старим, але «Меркурій» довше прикривався реальним бізнесом.
Історія Семена Юфи нагадує: швидкі гроші в часи хаосу завжди мають ціну. Хтось виграє, хтось втрачає, а суспільство отримує урок — іноді болючий, але необхідний для фінансової зрілості. У 2026-му, коли нові технології та фінансові інструменти знову обіцяють легке збагачення, цей урок залишається актуальним як ніколи.
