Сергій Притула: шлях від тернопільського гумориста до символу народного волонтерства

Сергій Притула народився 22 червня 1981 року в Збаражі на Тернопільщині й пройшов шлях, який мало хто міг би передбачити в тихі студентські роки. Від радіоефірів під псевдонімом «Сірий» і скетчів «Файна Юкрайна» він дійшов до створення одного з найпотужніших благодійних механізмів сучасної України. Його фонд станом на початок 2026 року акумулював понад 12 мільярдів гривень на потреби Сил оборони, а сам Притула став живим доказом того, як публічна особистість може перетворити довіру аудиторії на реальну військову перевагу.

Сьогодні ім’я Сергія Притули асоціюється не стільки з телевізійними студіями, скільки з дронами, супутниками та швидкими зборами, які змінюють ситуацію на фронті. Водночас за цією публічною постаттю стоїть людина з чітким внутрішнім компасом: родина з чотирма дітьми, досвід політичних спроб і вміння не зникати в момент, коли країні потрібна дія, а не слова.

Збараж, Лондон і перші ефіри: як формувався характер

Маленьке галицьке містечко Збараж у 1981 році не обіцяло великих сцен. Батько працював на заводі, мати — у сфері освіти, а хлопець ріс між шкільними партами, шаховими турнірами та першими жартами. У 1997 році він посів друге місце на всеукраїнському захисті наукових робіт у Малій академії наук, закінчив школу із золотою медаллю і вступив до Тернопільської академії народного господарства (нині Західноукраїнський національний університет).

Уже на першому курсі Притула пройшов кастинг на «Радіо Тернопіль 106.1 FM» і з січня 1999 року виходив в ефір під псевдонімом «Сірий». Голос, іронія та вміння тримати паузу швидко зробили його місцевою знаменитістю. Паралельно він грав у КВК, організовував концерти й навіть очолив студентський страйк.

Короткий лондонський епізод 2000–2001 років став важливою школою. Навчання в коледжі розчарувало, тож довелося працювати будівельником, вантажником, офіціантом і помічником кухаря. Повернення до Тернополя з цим досвідом додало твердості: він став студентським деканом, закінчив магістратуру й остаточно зрозумів, що сцена і мікрофон — його справжня стихія.

У 2023 році Притула додатково здобув магістерський ступінь з публічного управління в Українському католицькому університеті. Ця освіта вже не була формальністю — вона підкріплювала практичний досвід управління великими волонтерськими потоками.

Телевізійна епоха: гумор як зброя впливу

Національне телебачення відкрилося у 2004 році програмою «Було ваше — стало наше» на «Інтері». Далі були «Comedy Club UA», де Притула сформував образ гострого «тернопільського сірого», і справжній прорив — ранкове шоу «Підйом» на «Новому каналі» (2008–2011) разом з Олександром Педаном і Ольгою Фреймут.

Скетч-шоу «Файна Юкрайна» (2008–2010) разом з Андрієм Молочним зібрало сто випусків і стало культурним феноменом. Тут гумор працював не лише на сміх, а й на розвінчування стереотипів. Пізніше з’явилися «Хто зверху?», «Вар’яти-шоу», національний відбір на «Євробачення» (2017–2020) і радіопроєкт на «Радіо НВ».

У серпні 2020 року Притула свідомо залишив акторську кар’єру і «Вар’яти». Це рішення виглядало різким, але воно вже тоді сигналізувало про зміну пріоритетів. Телевізійна популярність створила величезний кредит довіри, який пізніше перетворився на мільярди гривень для армії.

За моїм досвідом спостереження за українським медіапростором останніх п’ятнадцяти років, саме здатність Притули говорити з людьми «своєю» мовою — без пафосу й без зверхності — стала тим містком, який з’єднав розважальний контент і волонтерство.

Політичні спроби: від партії «Голос» до самостійного шляху

У 2019 році Притула приєднався до партії «Голос» і балотувався до Верховної Ради під 30-м номером. Партія отримала мандати, але його позиція не дозволила пройти. Наступного року він став кандидатом на посаду міського голови Києва і посів третє місце з результатом близько 7,87 % (56 900 голосів).

У червні 2021 року Притула заявив про вихід із «Голосу», пояснивши це розбіжністю з керівництвом щодо принципів. Пізніше він анонсував створення власної політичної сили, проте повномасштабне вторгнення 2022 року остаточно змістило фокус. Політика залишилася на другому плані, а волонтерство — на першому.

Цей досвід важливий не стільки результатами виборів, скільки уроком: публічна людина з великою аудиторією може швидко втратити довіру, якщо почне грати за правилами, які суперечать її попереднім заявам. Притула обрав інший шлях — діяти там, де результат вимірюється не відсотками, а переданою технікою.

Народний Байрактар і супутник: кейс, що змінив уявлення про можливості суспільства

22 червня 2022 року, у свій день народження, Притула разом із блогером Ігорем Лаченковим оголосив збір 500 мільйонів гривень на три ударні дрони Bayraktar TB2. За три дні українці зібрали понад 600 мільйонів. Компанія Baykar подарувала дрони безкоштовно, і кошти пішли на унікальну угоду.

18 серпня 2022 року Благодійний фонд Сергія Притули підписав контракт із фінською компанією ICEYE. Україна отримала повний доступ до одного SAR-супутника (радіолокаційного знімання незалежно від погоди й часу доби) та можливість замовляти знімки з усього сузір’я. Це став перший у світі випадок, коли громадянське суспільство фактично «купило» для своєї армії космічний розвідувальний ресурс.

Супутник швидко окупив себе: уже в перші тижні він допоміг виявити десятки одиниць російської техніки. Станом на 2025–2026 роки ГУР МОУ отримало тисячі знімків, які використовувалися для планування ударів і принесли ворогу багатомільярдні втрати. У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли один такий знімок змінював оперативну обстановку на цілому напрямку — і саме це робить історію «народного супутника» не просто успішним збором, а прикладом стратегічного мислення.

Фонд у 2026 році: цифри, напрямки й прозорість

Благодійний фонд Сергія Притули зареєстрований у липні 2020 року, але справжній розквіт почався 24 лютого 2022-го. Станом на 24 лютого 2026 року загальна сума пожертв перевищила 12,1 мільярда гривень. Фонд працює за кількома сталими напрямками: дрони (ударні FPV, розвідувальні, перехоплювачі), техніка, тактична медицина, гуманітарна допомога, розмінування, навчання і Центри готовності цивільних.

У 2025 році фонд акумулював близько 2–2,4 мільярда гривень. Активні збори 2026 року — «Щелепи» (перехоплювачі дронів), «Єдинозбір», «Рій Помсти» — продовжують збирати сотні мільйонів. Операційні витрати й зарплати покриваються окремими партнерськими коштами, а не донатами громадян. Це важливий момент прозорості, який Притула й команда постійно підкреслюють у звітах.

Фонд має американський підрозділ, навчальний центр і співпрацює з військовою школою «Боривітер». Штат сягає близько сотні людей плюс десятки волонтерів. Така структура дозволяє швидко закривати запити від підрозділів і водночас зберігати контроль якості закупівель.

Особисте життя: чотири діти й тиша за лаштунками

Перший шлюб із Юлією Андрійчук дав сина Дмитра (2008). З 2015 року Притула одружений із Катериною Сопельник. У подружжя народилися доньки Соломія (2017) і Стефанія (2021), а також син Марко (серпень 2025). Брат Василь Притула з 2022 року служить у ЗСУ.

Публічність вимагає балансу. Притула рідко виносить сімейні деталі назовні, але з окремих коментарів видно, що родина залишається головною опорою. Раніше він активно займався страйкболом, зараз цей час майже повністю відданий роботі фонду й дітям.

Поширені міфи про Сергія Притулу

  • «Він лише збирає гроші на свою популярність» — хибне уявлення. Кожен великий збір супроводжується публічними звітами, фото техніки на фронті й документами. Операційні витрати покриваються окремо.
  • «Після Байрактара все стихло» — ні. Фонд працює безперервно, запускаючи нові збори щомісяця, і сума вже перевищила 12 мільярдів.
  • «Політика була головною метою» — факти свідчать про інше. Після 2021 року Притула свідомо відсунув політичні амбіції на другий план.
  • «Супутник уже не працює» — ГУР продовжує отримувати знімки навіть після закінчення початкового гарантійного періоду, а співпраця з ICEYE розширилася.

Ці міфи часто народжуються з бажання спростити складну картину. Реальність складніша й цікавіша.

Питання, які найчастіше ставлять про Сергія Притулу

Скільки років Сергію Притулі?
Станом на 2026 рік йому 45 років (народився 22 червня 1981-го).

Чи продовжує він з’являтися на телебаченні?
Акторську кар’єру він залишив у 2020 році. Іноді бере участь у спеціальних проєктах або подкастах, але основна робота — фонд.

Де можна перевірити звіти фонду?
На офіційному сайті prytulafoundation.org є розділ зі звітністю, а також регулярні публікації в соцмережах засновника.

Чи планує Притула повертатися в політику?
Публічних заяв про участь у виборах найближчим часом немає. Пріоритет залишається за волонтерською діяльністю.

Як фонд забезпечує прозорість закупівель?
Через відкриті звіти, фотофіксацію передачі техніки, співпрацю з перевіреними постачальниками та окреме фінансування адміністративних витрат.

Практичний чек-лист: як долучитися до справи, яку почав Сергій Притула

  1. Перевірте актуальні збори на сайті фонду — там завжди є кілька пріоритетних напрямків.
  2. Обирайте зручний спосіб: банківський переказ, платформи чи постійна підписка.
  3. Слідкуйте за звітами — це формує культуру відповідального донатства.
  4. Якщо маєте можливість, допомагайте не лише грошима: поширюйте інформацію, долучайтеся до локальних ініціатив фонду.
  5. Пам’ятайте про довгостроковість: війна — марафон, і стабільна підтримка важливіша за разові великі суми.

Сергій Притула сьогодні — це вже не просто телеведучий чи навіть волонтер. Це приклад того, як одна людина з мікрофоном і чіткими принципами може мобілізувати цілу країну. Його історія продовжується щодня — у нових зборах, у переданій техніці, у знімках із супутника, які допомагають знищувати ворога. І кожен, хто долучається, стає частиною цієї спільної, дуже конкретної перемоги.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *