Великий десантний корабель ВДК «Новочеркаськ» (ВДК-46) проєкту 775 класу Ropucha понад три десятиліття входив до складу Чорноморського флоту Росії. Побудований у Польщі, він був здатен перевозити до десяти танків або сотні військовослужбовців і висаджувати їх безпосередньо на unprepared берег завдяки носовій аппарелі та порівняно малій осадці. Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну корабель виконував логістичні завдання з перевезення техніки та боєприпасів, допоки 26 грудня 2023 року не був знищений ударом українських Повітряних сил у порту Феодосії.
Ймовірно, на момент атаки «Новочеркаськ» використовувався як мобільна платформа для зберігання або запуску ударних дронів Shahed-136, що робило його важливою ланкою в системі дальніх ударів по Україні. Загибель корабля стала п’ятим випадком втрати російського ВДК у ході війни й суттєво обмежила можливості Чорноморського флоту підтримувати угруповання в окупованому Криму морським шляхом. Станом на 2026 рік російська сторона продовжує роботи з підйому уламків із дна порту.
Технічні рішення проєкту 775 дозволяли кораблю діяти як у відкритому морі, так і в прибережній зоні, де більші десантні судна менш ефективні. Це поєднання універсальності та відносної простоти зробило такі кораблі незамінними для забезпечення морських десантів і логістики на обмежених театрах військових дій.
Витоки проекту: будівництво ВДК «Новочеркаськ» на польській верфі в Гданську
Корабель заклали на верфі Stocznia Północna у Гданську (Польща) як одиницю проєкту 775/II. Спуск на воду відбувся 17 квітня 1987 року, а прийняття до складу ВМФ СРСР — 30 листопада того ж року. Спочатку він мав позначення БДК-46 і бортовий номер 108, пізніше змінений на 142. У 2002 році корабель отримав назву «Новочеркаськ» на честь міста-спонсора.
Проєкт 775 розробили в 1970-х роках як розвиток попередніх польських десантних кораблів. Головна ідея полягала в створенні універсального судна, здатного самостійно підходити до unprepared узбережжя, відкривати носову аппарель і вивантажувати техніку без портової інфраструктури. Польська верф побудувала для радянського флоту 28 кораблів цього типу, частина з яких досі залишається в строю в різних флотах Росії.
«Новочеркаськ» увійшов до Чорноморського флоту після переходу з Балтійська до Севастополя. У перші роки служби він брав участь у навчаннях Варшавського пакту, зокрема в операції «Осінь-88», де успішно виконав десантування на дунайському напрямку. Цей досвід показав практичну цінність корабля для дій у замкнених морях і річкових гирлах.
Як працює великий десантний корабель: механізм висадки та технічні можливості проекту 775
Проєкт 775 поєднує в собі якості транспорту і десантного засобу. Корпус довжиною 112,5 м та шириною 15 м має осадку близько 3,7 м, що дозволяє підходити близько до берега. Два дизельні двигуни загальною потужністю близько 19 200 к.с. забезпечують максимальну швидкість 17,8 вузла та дальність плавання до 6000 морських миль на економічному ходу.
Ключовий елемент конструкції — носова аппарель і кормова частина для навантаження/вивантаження. Корабель може «сісти» носом на мілину, відкрити аппарель і випустити техніку безпосередньо на берег. Для утримання позиції використовують якорі та роботу гвинтів. Така схема дозволяє проводити десантування на unprepared узбережжя, де звичайні порти відсутні або зруйновані.
Водотоннажність повна становить 4080 тонн. Екіпаж — 87 осіб. Озброєння включає дві спарені 57-мм артилерійські установки АК-725 для вогневої підтримки висадки, дві 20-ствольні реактивні системи «Град-М» калібру 122 мм та переносні зенітні комплекси «Стріла-2». Вантажопідйомність дозволяє перевозити до 10 основних бойових танків типу Т-72 або еквівалентну кількість БТР, вантажівок та особового складу (до 500 осіб у перевантаженому варіанті).
Для початківців важливо розуміти: такі кораблі не є «плавучими аеродромами» чи крейсерами. Їхня сила — у масовому викиданні техніки та піхоти на берег за короткий час. Для досвідчених читачів цікаво, що проєкт 775/II отримав покращене радіоелектронне обладнання та посилене озброєння порівняно з першою серією, що підвищило живучість під час підходу до берега.
Бойовий шлях «Новочеркаська» від радянських навчань до Чорноморського флоту
Після прийняття до складу флоту корабель активно використовували в навчаннях. У 2009 році він брав участь у стратегічних маневрах «Захід-2009», здійснюючи перехід Севастополь — Балтійськ. У 2012–2013 роках виконував завдання в Середземному морі та активував морську групу взаємодії в Чорному морі.
До 2022 року «Новочеркаськ» входив до 197-ї бригади десантних кораблів Чорноморського флоту. Базування в Севастополі та пізніше в окупованому Криму робило його зручним інструментом для швидкого перекидання сил на кавказькому та кримському напрямках. Російське командування розглядало такі кораблі як засіб посилення угруповань у регіонах з обмеженою інфраструктурою.
Перший удар: пошкодження в Бердянську в березні 2022 року
24 березня 2022 року українські сили завдали удару по порту Бердянська. Тоді був потоплений ВДК «Саратов», а «Новочеркаськ» отримав серйозні пошкодження. Загинули троє членів екіпажу, ще один помер від ран пізніше. Це був перший публічно підтверджений випадок ураження корабля цього класу під час війни.
Після ремонту корабель повернули в стрій. Інцидент у Бердянську показав вразливість великих десантних кораблів у портах, де вони стають легкою ціллю для високоточної зброї малої та середньої дальності. Російське командування продовжувало використовувати подібні судна для логістики, але з більшою обережністю.
Остаточна загибель: атака на ВДК Новочеркаськ у Феодосії 26 грудня 2023 року
У ніч на 26 грудня 2023 року Повітряні сили Збройних сил України завдали удару крилатими ракетами по військовій бухті в тимчасово окупованій Феодосії. «Новочеркаськ» отримав критичні пошкодження, на кораблі виникла пожежа, він втратив хід і згодом затонув або був виведений зі строю остаточно.
За різними оцінками, на борту перебувало від 77 до понад 100 осіб. Російська сторона спочатку заявляла про одного загиблого та чотирьох поранених, пізніше — про 27 зниклих безвісти. Незалежні джерела наводили вищі цифри втрат. Це стало п’ятим знищеним російським ВДК за час війни.
Удар по «Новочеркаську» продемонстрував, що навіть у глибокому тилу окупованого Криму російські кораблі залишаються вразливими до української високоточної зброї.
Логістична роль та ймовірний вантаж: дрони Shahed на борту
Відкритими джерелами та аналізом наслідків атаки встановлено, що корабель, ймовірно, перевозив або зберігав ударні безпілотники Shahed-136. Таке використання великих десантних кораблів як плавучих складів дозволило Росії частково обійти вразливість Керченського мосту та наземних логістичних маршрутів.
«Новочеркаськ» став черговим прикладом адаптації російського флоту до умов війни: замість класичних десантних операцій кораблі використовували для накопичення та запуску дронів-камікадзе. Це підвищило значення кожного такого судна для системи дальніх ударів.
Вплив загибелі на російські десантні та логістичні спроможності в Чорному морі
Втрата «Новочеркаська» разом із попередніми ударами по десантним кораблям суттєво скоротила амфібійний потенціал Чорноморського флоту. Залишилося менше суден, здатних проводити масову висадку техніки на unprepared берег. Це обмежило можливості Росії щодо посилення угруповань у Криму або проведення диверсійно-десантних дій на півдні України.
Одночасно зросла роль альтернативних засобів логістики — залізниці через Керченський міст (попри удари по ньому) та малотоннажних суден. Однак такі рішення не компенсують повністю втрату універсальних десантних платформ.
У практиці моніторингу втрат російського флоту загибель кожного ВДК проєкту 775 означає не лише втрату корпусу, а й скорочення спроможностей з одночасної висадки значної кількості бронетехніки.
Спроби підйому уламків: стан ВДК Новочеркаськ у 2024–2026 роках
Після знищення російська сторона розпочала роботи з підйому уламків. Станом на листопад 2024 року з дна порту Феодосії витягували частини корми та інші фрагменти. Процес ускладнюється глибиною, станом конструкції та необхідністю дотримання заходів безпеки.
Станом на середину 2026 року публічна інформація про повне завершення підйому обмежена. Ймовірно, роботи тривають або перейшли у фазу утилізації металу. Для Росії це не лише технічне, а й символічне питання — спроба «стерти» докази чергової втрати флоту.
Поширені міфи та реальні факти про загибель корабля
- Міф: Корабель отримав лише незначні пошкодження і швидко повернеться в стрій.
Факт: Удар крилатими ракетами спричинив пожежу та затоплення, корабель виведено зі строю безповоротно. Російські заяви про «пошкодження» суперечили візуальним доказам і пізнішим діям з підйому уламків. - Міф: На борту не було нічого цінного, крім екіпажу.
Факт: Аналіз наслідків удару та характер пожежі вказують на наявність великої кількості боєприпасів або дронів Shahed. Це пояснює масштаб руйнувань. - Міф: Українські сили використали лише дрони-камікадзе.
Факт: Удар завдали крилатими ракетами з тактичної авіації Повітряних сил ЗСУ. Це підтверджують і технічні характеристики ураження. - Міф: Подібні кораблі легко замінити новими.
Факт: Проєкт 775 давно знято з виробництва. Нові десантні кораблі Росії будуються повільно і в обмеженій кількості, що робить кожну втрату важкою для флоту.
Найчастіші питання про ВДК Новочеркаськ
Чи перевозив ВДК «Новочеркаськ» дрони Shahed? Найімовірніше так. Корабель використовували як плавучий склад для накопичення дронів перед масованими атаками на Україну. Це пояснює вибір Феодосії як місця стоянки.
Яка водотоннажність і скільки техніки міг перевозити корабель? Повна водотоннажність — 4080 тонн. Стандартне навантаження — до 10 танків Т-72 або еквівалентна кількість легшої техніки плюс особовий склад. У перевантаженому варіанті — до 500 осіб.
Чому саме Феодосія стала місцем загибелі? Порт Феодосії використовували для базування та обслуговування кораблів Чорноморського флоту після удару по Севастополю. Це було відносно безпечне місце до появи української далекобійної зброї.
Скільки російських ВДК проєкту 775 втрачено за час війни? «Новочеркаськ» став п’ятим знищеним кораблем цього класу. Кожен такий випадок зменшує спроможності флоту проводити десантні операції.
Чи можна відремонтувати або відновити корабель? Ні. Ступінь пошкоджень і затоплення роблять відновлення недоцільним. Російська сторона займається лише підйомом уламків для утилізації.
Детальний розбір технічних рішень проєкту 775, хронології служби та наслідків загибелі «Новочеркаська» показує, наскільки важливою була роль таких кораблів для російської логістики в Чорному морі і наскільки болісною стала їхня втрата.
