У 2022 році важко було уявити, що Україна зможе створювати для Кремля серйозні виклики. Сьогодні ситуація змінилася кардинально. Далекобійні дрони вже рік регулярно вражають критичну інфраструктуру агресора, зокрема нафтопереробні заводи.
Чому удари по НПЗ і ТОТ успішні
Редактор видання Militarnyi Вадим Кушніков називає атаки на Санкт-Петербург і Москву найскладнішими та найтехнологічнішими з усіх, які проводили українські сили. Це стало можливим завдяки стрімкому розвитку озброєнь. Системи навігації та зв’язку вдосконалилися, а дальність ураження зросла.
Ще один ключовий фактор — нестача зенітних ракет у російських військах. Це дозволяє українським дронам і ракетам долати ППО навіть у найбільш захищених районах. Кушніков наголошує: «Російські війська стикаються з нестачею зенітних ракет… і це одна з причин, чому українські дрони та ракети успішно вражають цілі на території Росії».
Україна наростила виробництво далекобійної зброї та здобула перевагу в технологічному протистоянні. Водночас Росія відчуває дефіцит особового складу, технологій і фінансів, а санкції посилюють ці проблеми, зазначає колишня заступниця міністра оборони Аліна Фролова, яка зараз обіймає посаду віцепрезидентки київського Центру оборонних стратегій.
Нова тактика щодо Криму
Останнім часом Україна застосовує нову тактику: поступово відрізає Крим регулярними ударами по дорогах, мостах, залізниці та поромних переправах. На думку експертів, звільнити півострів таким чином може бути простіше, ніж Донбас, через географічне розташування. Головне завдання — ізолювати Крим. Без пального, води та електроенергії Росії буде складно утримувати там війська. Наступним кроком, за словами Фролової, має стати повне виведення з ладу Керченського мосту.
Дрони забезпечують понад 90% втрат противника. Від початку 2026 року українські сили уразили понад 800 тисяч російських цілей, серед яких системи ППО, артилерія, ракетні комплекси, безпілотники, логістичний транспорт, казарми, склади та засоби радіоелектронної боротьби.
