Воєнний аналітик і науковий співробітник Національної академії оборони Збройних сил Австрії Густав Грессель в інтерв’ю детально проаналізував стратегію України щодо ударів по російському тилу, стан паливного сектору РФ та ситуацію на фронтах Донбасу й Криму. Експерт також окреслив проблеми протиповітряної оборони України та перспективи вітчизняного виробництва зброї.
Стратегія ударів по НПЗ та криза російської економіки
Наприкінці червня Президент України оголосив про операцію впливу Служби безпеки України на об’єкти інфраструктури всередині Росії. Нещодавно українські сили атакували Омський НПЗ, розташований за 2500 кілометрів від кордону. Грессель вважає, що мета — зменшити прибутки російської військової економіки та обмежити фінансову ліквідність держави. Це може призвести до колапсу воєнної економіки РФ.
Стратегія руйнування воєнної економіки працює краще, ніж очікувалося. Успішна кампанія проти російських систем ППО послабила захист важливих об’єктів. Збитки для нафтовидобувного та нафтопереробного сектору серйозні: стійка втрата щонайменше чверті обсягів виробництва. Росія змушена імпортувати пальне та змінювати логістику. Світові ціни на нафту знизилися, а Москва експортує сиру нафту за низькими цінами та імпортує дорогі продукти. Це створює колосальний фінансовий тиск.
Військові РФ мають пріоритет у постачанні пального, однак навіть за жорсткої пріоритезації сектор відчуває труднощі. Російська армія наступає, але повільніше, ніж рік тому. Зона активного наступу звузилася до ділянки від Лиману до Покровська. Ініціатива окупантів знижується, а ЗСУ завдають ворогу великих втрат.
Інформаційна бульбашка Путіна та ситуація в Криму
Грессель констатував глибоку кризу російського режиму. Російський Генеральний штаб систематично дезінформує Путіна щодо територіальних здобутків. Диктатор перебуває в інформаційній бульбашці й не піде на переговори найближчим часом. Такий підхід заганяє Росію глибше в кризу та робить зміни незворотними.
На Донбасі росіяни часто засилають диверсантів для пропагандистських фото. Реальна лінія контролю показує, що північна частина Костянтинівки та позиції на схід від Лиману залишаються під контролем ЗСУ. У Криму кампанія глибоких ударів по складах та логістиці найуспішніша через обмежену кількість транспортних артерій. Це змушує РФ стягувати ресурси на півострів, дозволяючи Україні знищувати техніку ще на підході.
Повітряна оборона залишається слабким місцем України. Брак ракет-перехоплювачів для Patriot та SAMP/T критичний через обмежене виробництво на Заході. Ситуація покращиться наступного року з новою лінією виробництва в Німеччині та модернізацією українських систем ППО. Ефективний вихід — розширення ударів по заводах, що виробляють балістичні ракети.
