Днями в Польщі оприлюднили показове соціологічне дослідження. Воно виявляє зміни у ставленні поляків до питань, що безпосередньо стосуються України. Окремі показники мають стратегічне значення для українських інтересів.
Дослідження провела компанія Opinia24 для джерела. Особливу увагу привертають дані щодо європейської інтеграції України. 52% громадян Польщі виступають проти вступу України до ЄС. Лише 33% підтримують таку перспективу. Ситуація дає підстави для серйозних роздумів.
Опозиційні політичні сили отримали додатковий сигнал. У виборчій кампанії 2027 року можна активно використовувати тему «Україна в ЄС». «Конфедерація» та «ПіС» і надалі критикуватимуть уряд Дональда Туска за будь-які кроки назустріч Україні. Зокрема за підтримку відкриття переговорних кластерів.
Опозиція зберігає першість у мобілізації електорату навколо питань української політики. Президентська кампанія 2025 року показала жорсткий суспільний розкол — фактично 50 на 50. Противники вступу України до ЄС домінують серед виборців, які у другому турі підтримали Кароля Навроцького. Електорат кандидата від урядової коаліції менш консолідований навколо ідеї вступу України до ЄС.
Польському уряду необхідно проводити рішучу інформаційно-політичну кампанію всередині країни. Потрібно демонструвати послідовність обраної стратегії та переконувати виборців у її перспективах. В основі зближення повинна перебувати економічна політика, де обидві сторони роблять кроки назустріч.
Військова допомога та історична політика
44% респондентів вважають, що Польща має призупинити військову допомогу Україні через питання УПА. 41% переконані у необхідності продовження підтримки. Така статистика свідчить, що попередні декларації потенційного кандидата «ПіС» у прем’єри Пшемислава Чарнека — не просто емоційна заява.
Президент партії Ярослав Качинський дещо розкритикував номінованого претендента. Проте соціологія збільшує ризики. «ПіС» може використовувати цю тему для перехоплення електорату інших правих сил, особливо «Конфедерації».
Публічна позиція Туска і міністра закордонних справ Радослава Сікорського показує: уряд усвідомлює важливість підтримки України для безпекових інтересів Польщі. Можна розраховувати на послідовність і готовність відкидати пропозиції опозиції щодо закриття хабу у Ясьонці чи припинення фінансування Starlink. Перемога України у війні важлива для польської безпеки.
Прогнозувати дії нового уряду після виборів 2027 року складно. Особливо якщо він формуватиметься за участі «ПіС» і «Конфедерації». Лідери останньої — Кшиштоф Босак і Славомір Менцен — входять до тих 44% населення.
Окрім логістики, безпекова та фінансова підтримка Польщі зосереджена здебільшого навколо участі у колективних механізмах ЄС. Інструменти прямої фінансової безповоротної допомоги зведені до мінімуму. Так само як і передача техніки військового призначення. Особливо у порівнянні з першими роками повномасштабного вторгнення.
Ставлення до українців і майбутнє відносин
Політизація теми України дає наслідки. 36% громадян заявили про погіршення ставлення до українців. Лише 3% — про покращення. 54% залишають його незмінним. Тенденція зростання негативного сприйняття чітка. З подальшою боротьбою правих сил за виборця частішатимуть випадки ксенофобських проявів.
Відсутність жорсткої реакції призводить до активізації маргінальних груп. Вони дозволяють собі акти насильства проти українських громадян. Нещодавній випадок із побиттям української сім’ї у Вроцлаві — прояв серйозної проблеми. Її розв’язання необхідно шукати невідкладно.
Якщо громадяни України порушують законодавство в Польщі — це окремий кейс. Він супроводжується відповідальністю і депортацією. Проте акти насильства до людей, які легально перебувають у Польщі, поважають традиції і закон, стимулюють економіку, — неприйнятні. У правовій державі негативне ставлення не може матеріалізуватися в насильство.
У двосторонніх відносинах залишається достатньо об’єктивних проблем. Вони тимчасово відійшли на другий план після консолідації навколо спільної загрози. Врегулювати їх неможливо, поки вони посилюються політизацією історії і радикалізацією настроїв.
Подальші спроби окремих польських політиків консолідувати виборців шляхом критики України можуть принести тимчасовий успіх. Але призведуть до стратегічної поразки. Конфлікт між урядом, президентом і опозицією набиратиме обертів. Польська урядова команда ризикує зіткнутися з вибором: розвивати стратегічні відносини з Україною або звести взаємодію до базових речей.
Пріоритетом для чинної парламентської більшості має залишатися розвиток польсько-українського союзу. Особливо у сферах економіки і безпеки. Для України Польща також має залишатися стратегічним партнером. В умовах війни на виснаження в інтересах України — надійні та стабільні відносини з сусідами.
