Коли суд визнає право на перерахунок або доплату, а Пенсійний фонд України лише нараховує суму на папері й мовчить про реальні гроші, виникає типова для тисяч українців ситуація. Станом на середину 2026 року залишок невиплачених коштів за судовими рішеннями сягнув 96,7 млрд грн. Рішення суду саме по собі не запускає автоматичного переказу — потрібна активна процесуальна робота.
Ключовий інструмент сьогодні — зміна способу виконання рішення після двох місяців невиконання. Ця можливість з’явилася завдяки Закону № 4094-IX і працює навіть тоді, коли Фонд посилається на відсутність коштів. Нижче — повний розбір механізмів, помилок і конкретних кроків для різних категорій пенсіонерів.
Проблема торкається військових пенсіонерів, ліквідаторів ЧАЕС, людей з інвалідністю та колишніх держслужбовців. Кожен з цих випадків має свої нюанси, але загальна логіка дій залишається спільною.
Масштаб системної проблеми станом на 2026 рік
За останні п’ять років кількість судових рішень щодо пенсійного забезпечення зросла більш ніж у 26 разів і перевищила 758 тисяч. Середня сума боргу на одного пенсіонера, який звернувся до суду, перевищує 100 тисяч гривень. На 1 червня 2026 року загальна заборгованість становила 96,7 млрд грн.
Постанова Кабінету Міністрів № 821 від 14 липня 2025 року намагалася впорядкувати виплати, дозволивши погашати борги пропорційно наявним бюджетним коштам. На практиці це означало розтягування виплат на десятиліття. Київський окружний адміністративний суд 4 березня 2026 року визнав постанову протиправною, а Шостий апеляційний адміністративний суд 8 червня 2026 року підтвердив це рішення. Відтоді Фонд офіційно визнав відсутність чинного механізму виплат.
Відсутність нового порядку не скасовує обов’язковості судових рішень. Конституція прямо вимагає їх виконання, і держава не може ставити це в залежність від внутрішніх актів уряду.
Найбільше страждають військові пенсіонери, яким перераховують пенсію на підставі довідок про грошове забезпечення, та особи, які отримують підвищення за особливі заслуги чи інвалідність. У цих категоріях затримки часто перевищують два-три роки.
Чому рішення суду залишаються на папері: юридичний механізм
Пенсійний фонд виконує рішення у два етапи. Спочатку проводить перерахунок і нараховує суму заборгованості. Потім має здійснити фактичну виплату. Саме на другому етапі виникає основна проблема. Фонд посилається на відсутність окремого бюджетного призначення або на те, що кошти ще не виділені з державного бюджету.
Верховний Суд неодноразово підтверджував: відсутність фінансування є поважною причиною для ненакладення штрафу на Фонд. Державний виконавець у більшості випадків не може «вибити» гроші, яких фізично немає на рахунках. Водночас та сама відсутність коштів не зупиняє можливість змінити спосіб виконання рішення.
З 19 грудня 2024 року, після набрання чинності Законом № 4094-IX, частина третя статті 378 Кодексу адміністративного судочинства містить самостійну підставу. Якщо суб’єкт владних повноважень не виконує рішення щодо пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, суд може змінити спосіб виконання на пряме стягнення відповідної суми.
Ця норма працює незалежно від того, чи відкрите виконавче провадження. Вона перетворює зобов’язання «перерахувати та виплатити» на зобов’язання «сплатити конкретну грошову суму», яку вже можна виконувати через Державну казначейську службу.
Міні-кейс з практики
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли військова пенсіонерка виграла суд у листопаді 2024 року. Фонд нарахував їй 374 тисячі гривень заборгованості, але протягом п’яти місяців не перерахував жодної копійки. Після звернення із заявою про зміну способу виконання суд у травні 2026 року задовольнив вимогу і стягнув суму безпосередньо з головного управління Пенсійного фонду. Кошти надійшли через казначейство протягом наступних двох місяців.
Ключовим виявилося те, що заява була подана саме після закінчення двомісячного строку і містила чіткий розрахунок нарахованої, але не виплаченої суми. Фонд намагався посилатися на відсутність механізму, проте суд визнав це нерелевантним.
Базовий алгоритм дій для тих, хто щойно отримав рішення
Перше, що варто зробити після набрання рішенням законної сили, — отримати виконавчий лист у суді першої інстанції. Без нього Державна виконавча служба не відкриє провадження.
Далі подається заява про відкриття виконавчого провадження до відділу державної виконавчої служби за місцем знаходження боржника (відповідного управління Пенсійного фонду). До заяви додаються виконавчий лист і копія рішення суду.
Паралельно варто надіслати до Пенсійного фонду офіційний запит з вимогою повідомити про стан виконання рішення. Відповідь (або її відсутність) стане додатковим доказом бездіяльності.
Якщо протягом двох місяців після набрання рішенням законної сили виплата не відбулася, настає момент для наступного кроку — зміни способу виконання.
Поглиблені інструменти: зміна способу виконання та судовий контроль
Заява про зміну способу і порядку виконання подається до суду, який ухвалив первинне рішення. У ній потрібно:
- зазначити номер справи та дату рішення;
- підтвердити, що минуло понад два місяці з дня набрання ним законної сили;
- навести розрахунок нарахованої, але не виплаченої суми;
- просити змінити спосіб виконання на стягнення цієї суми з органу Пенсійного фонду.
Суд розглядає таку заяву в порядку, передбаченому статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства. Практика 2025–2026 років показує високу ймовірність задоволення, якщо умови дотримані.
Паралельно можна просити суд встановити судовий контроль за виконанням рішення. У такому випадку Фонд зобов’язаний подавати звіти про хід виконання у встановлені судом строки. Неподання звіту тягне накладення штрафу на посадову особу.
За моїм досвідом роботи з подібними справами протягом останнього року, поєднання зміни способу виконання і судового контролю дає найшвидший результат. Особливо це помітно у справах військових пенсіонерів, де суми заборгованості часто перевищують 200–300 тисяч гривень.
Поширені помилки, які затягують процес на роки
Багато людей роблять одні й ті самі кроки, які лише подовжують очікування.
- Чекають, поки Фонд сам виконає рішення. Автоматичного виконання майже не буває. Без виконавчого провадження і подальших процесуальних дій справа стоїть.
- Подають повторні заяви до Пенсійного фонду замість звернення до суду. Фонд відповідає формально або взагалі не відповідає, а час іде.
- Не фіксують двомісячний строк. Якщо заява про зміну способу подана раніше, суд може відмовити.
- Не додають до заяви точний розрахунок нарахованої суми. Суд потребує чітко визначеної грошової вимоги.
- Ігнорують можливість судового контролю. Без нього Фонд може роками звітувати про «відсутність коштів» без реальних наслідків.
Ці помилки пояснюють, чому навіть після виграного суду люди чекають виплат роками. Кожна з них усувається простими процесуальними діями.
Чек-лист самоперевірки перед наступним кроком
Перед тим як подавати будь-яку заяву, варто пройтися за цим списком:
- Рішення суду набрало законної сили (перевірте дату в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
- Отримано виконавчий лист.
- Відкрито виконавче провадження (або є докази відмови у відкритті).
- Минуло понад два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
- Є офіційне підтвердження нарахування суми Фондом (довідка, лист, витяг).
- Підготовлено точний розрахунок заборгованості на дату подання заяви.
- Є копії всіх попередніх звернень до Фонду та відповідей на них.
Якщо хоча б один пункт не виконано, спочатку закрийте його. Інакше суд або виконавець поверне заяву без розгляду.
Найчастіші питання, які ставлять пенсіонери
Чи можна отримати гроші, якщо постанова № 821 уже скасована?
Так. Скасування постанови не скасовує рішень суду. Воно лише прибрало штучні обмеження. Виконання відбувається через загальні механізми виконавчого провадження та зміни способу.
Чи накладуть штраф на Пенсійний фонд?
У більшості випадків — ні. Верховний Суд вважає відсутність фінансування поважною причиною. Ефективнішим інструментом залишається зміна способу виконання.
Скільки часу займає стягнення після зміни способу?
Після ухвали суду про зміну способу виконавче провадження переходить у режим стягнення коштів. Через казначейство виплата зазвичай відбувається протягом одного-трьох місяців, залежно від черговості та наявності бюджетних призначень.
Чи потрібен адвокат на етапі зміни способу виконання?
Не обов’язково. Заява складається відносно просто. Проте якщо справа складна (кілька періодів, різні види доплат, апеляційні оскарження), професійна допомога значно підвищує шанси.
Що робити, якщо Фонд нарахував суму, але відмовляється видати довідку?
Можна використовувати витяг з особового рахунку в особистому кабінеті на порталі Пенсійного фонду або звертатися до суду з клопотанням про витребування доказів.
Коли варто звернутися до фахівця, а коли можна діяти самостійно
Самостійно реально пройти шлях, якщо рішення суду чітке, сума заборгованості вже нарахована Фондом і немає складних процесуальних історій. У таких випадках достатньо отримати виконавчий лист, відкрити провадження і через два місяці подати заяву про зміну способу.
До фахівця варто звертатися, коли:
- рішення суду формулювалося загально («зобов’язати перерахувати») без конкретної суми;
- є кілька судових рішень за різні періоди;
- Фонд оскаржує рішення в апеляції або касації;
- виникли питання з виконавчим провадженням (відмова у відкритті, бездіяльність виконавця);
- сума перевищує 200–300 тисяч гривень і потрібен точний розрахунок індексації чи додаткових виплат.
Система безоплатної правової допомоги працює для ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, малозабезпечених і деяких інших категорій. Консультацію можна отримати за телефоном 0 800 213 103.
Довгостроково проблема невиконання судових рішень щодо пенсій впливає не лише на конкретну людину. Вона формує недовіру до судової системи загалом і створює додаткове навантаження на адміністративні суди. Кожне успішне стягнення через зміну способу виконання поступово змінює практику і змушує Фонд шукати реальні, а не формальні рішення.
Для військових пенсіонерів особливо важливо відстежувати зміни у законодавстві про грошове забезпечення. Для ліквідаторів ЧАЕС — стежити за рішеннями щодо підвищення пенсій. У кожному випадку активна позиція стягувача залишається головною умовою отримання реальних коштів, а не лише запису в обліку Пенсійного фонду.
