Спецпідрозділ «Хорт» виник у березні 2014 року як відповідь ветеранів українських силових структур на російську анексію Криму. За кілька днів навколо Павла Патарецького (позивний «Булат») зібралося близько семисот добровольців, які стали на лінію розмежування в Херсонській області. Сьогодні цей підрозділ — уже 420-й окремий батальйон безпілотних систем у складі Сил оборони, який продовжує виконувати бойові завдання майже по всій лінії фронту.
Назва «Хорт» походить від давньоукраїнського слова, що означає вовка — священного хижака, який захищає свою зграю, але не виходить за межі своїх територій. Саме ця філософія визначає характер підрозділу вже понад дванадцять років: не нападати першими, але жорстко боронити своє.
Емблема з вовком, гасло «Справжні, вільні, сильні» і постійна присутність на найгарячіших напрямках зробили «Хорт» одним із тих формувань, які пережили і добровольчий період, і інтеграцію в регулярні структури ЗСУ, і трансформацію під сучасну війну дронів.
Народження в тіні анексії: як ветерани зібрали сімсот бійців за лічені дні
Коли в лютому–березні 2014 року російські війська без розпізнавальних знаків з’явилися в Криму, частина українських силовиків і ветеранів спецпідрозділів уже розуміла, що далі буде гірше. Павло Патарецький, кримчанин за походженням, який раніше служив у силових структурах і займався військово-патріотичним вихованням молоді, зібрав навколо себе людей із «Координаційного центру громадської безпеки України», Об’єднання ветеранів українських спецпідрозділів та інших організацій.
25 березня 2014 року на пресконференції в Києві офіційно оголосили про створення спецпідрозділу «Хорт». Уже в перші дні до лав вступило близько 700 осіб. Основна група базувалася в Новоолексіївці, Генічеську та Кирилівці — на кордоні з Кримом. Бійці допомагали прикордонникам, патрулювали, тренували місцевих і готувалися до можливого прориву. Серед них були і кримські татари, і колишні бійці «Групи А», і навіть окремі ветерани «Беркута», які не заплямували себе участю в подіях на Майдані.
У травні 2014 року на базі цього досвіду почали формуватися 34-й і 42-й окремі мотопіхотні батальйони, які згодом увійшли до складу 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Саме з цього моменту «Хорт» перестав бути виключно добровольчим об’єднанням і став частиною регулярних військ, зберігаючи при цьому внутрішню культуру і командний склад.
«Хорт» як символ: вовк у слов’янській міфології та козацькій традиції
Слово «хорт» у давньоукраїнській мові означало не просто собаку чи вовка. Це був напівбог-напіввовк, хижак, здатний захищати свою зграю. У козацькій традиції характерників вовк вважався тотемною твариною — символом сили, вірності території та готовності битися до кінця.
Павло Патарецький неодноразово пояснював вибір назви: «Ми не нападемо. Ми захищаємо». Ця формула відрізняла «Хорт» від багатьох інших формувань, які виникали в 2014 році. Вовк на емблемі — не декоративний елемент. Він нагадує бійцям про межі, за які не можна виходити, і про відповідальність перед тими, хто стоїть поруч.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли молоді добровольці спочатку сприймали назву як просто «крутий бренд». Через кілька місяців на позиціях вони вже розуміли: вовча зграя — це про взаємну відповідальність, а не про індивідуальний героїзм. Саме ця ідея допомагала підрозділу зберігати згуртованість навіть тоді, коли інші формування розпадалися або поглиналися більшими структурами.
Бойовий шлях: від Горлівки до Гостомеля і ліквідації вагнерівців
З 2014 року бійці «Хорту» у складі 34-го і 42-го батальйонів брали участь у боях під Горлівкою та за Торецьк. Це були важкі позиційні бої, де досвід ветеранів спецпідрозділів виявився критично важливим.
Після 24 лютого 2022 року підрозділ опинився серед перших, хто дав бій окупантам під Гостомелем. Потім — Лисичанськ, Бахмутський напрямок, південний фронт під час контрнаступу, Куп’янський напрямок. У жовтні 2022 року бійці «Хорту» під час операції на Херсонському напрямку ліквідували групу найманців ПВК «Вагнер», серед яких ідентифікували заступника начальника штабу. Командир підрозділу тоді публічно підтвердив деталі: група мала серйозне озброєння, прикриття військової поліції і складалася з офіцерів. З вилучених телефонів згодом витягли розвідувальні дані.
Цей епізод став одним із тих, що закріпили репутацію «Хорту» як підрозділу, здатного виконувати складні завдання в умовах близького бою. Водночас підрозділ ніколи не позиціонував себе як «елітний» у рекламному сенсі. Його сила — у поєднанні досвіду ветеранів 2014 року і постійного навчання молодих бійців.
Подвійна природа: фронт у 57-й бригаді та тил у київському ДФТГ
Особливість «Хорту» — у здатності працювати одночасно на кількох рівнях. Частина бійців воювала і воює у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Інша частина — у складі добровольчого формування територіальної громади №29 Дніпровського району Києва — патрулювала столицю в комендантську годину, шукала диверсійно-розвідувальні групи, забезпечувала правопорядок.
Ця подвійність дозволила підрозділу не втратити зв’язок із цивільним життям. Багато бійців удень залишалися менеджерами, програмістами чи підприємцями, а вночі — ставали патрульними. Такий формат виявився ефективним у перші місяці повномасштабної війни, коли Київ потребував додаткових сил для охорони тилу.
За моїм досвідом спостереження за подібними формуваннями протягом останніх років, саме здатність поєднувати фронтову роботу з тиловою допомагає зберігати мотивацію і уникати вигорання. «Хорт» став одним із прикладів, коли добровольчий дух не зник після формальної інтеграції в ЗСУ.
Еволюція до 420-го батальйону безпілотних систем
До 2025 року підрозділ трансформувався. Павло Патарецький очолив 420-й окремий батальйон безпілотних систем «Хорт». Це логічний розвиток: ще в 2016 році конструкторське бюро підрозділу розробило глушник-полум’ягасник для кулемета ДШК, а в 2022-му — систему автоматичного скидання боєприпасів із дронів.
Сьогодні батальйон спеціалізується на розвідувальних і ударних БпЛА. Волонтерські організації регулярно передають зарядні станції, комплекси аеророзвідки та інше обладнання. Бійці виконують завдання майже по всій лінії фронту, а їхня робота безпосередньо впливає на ефективність артилерії та штурмових груп.
Ця еволюція показує важливий тренд української армії: добровольчі підрозділи 2014 року, які вижили, стали ядром для нових спеціалізованих структур. «Хорт» не розчинився в загальній масі — він зберіг ідентичність і адаптувався до технологій сучасної війни.
Поширені міфи про добровольчі спецпідрозділи
Багато хто досі сприймає формування на кшталт «Хорту» через призму 2014–2015 років. Ось кілька стереотипів, які варто розвінчати:
- «Це просто батальйон добровольців без дисципліни». Насправді з 2014 року «Хорт» пройшов повну інтеграцію в структури ЗСУ, має штатний розпис, логістику і підпорядкування.
- «Вони воюють тільки за ідею і не потребують забезпечення». Реальність інша: сучасна війна вимагає постійних поставок дронів, зарядних станцій, транспорту. Підрозділ активно співпрацює з волонтерами саме тому, що державне забезпечення не завжди встигає.
- «Усі бійці — колишні спецназівці». Ні. Серед них є і люди без бойового досвіду, які пройшли підготовку вже в підрозділі. Головне — готовність вчитися і дисципліна.
- «Такі підрозділи зникають після перших втрат». «Хорт» втратив бійців (станом на кінець 2022 року — щонайменше 11 з початку повномасштабного вторгнення), але зберіг ядро і продовжив існування.
- «Назва „Хорт“ — просто маркетинг». Насправді вона несе глибокий культурний сенс і працює як внутрішній код підрозділу.
Ці міфи часто заважають адекватно оцінювати роль таких формувань у сучасній війні.
Чек-лист для тих, хто хоче підтримати або приєднатися
Якщо ви розглядаєте можливість допомоги підрозділу або служби в подібних структурах, варто пройтися по простому списку:
- Перевірте актуальну інформацію через офіційні канали підрозділу (Telegram, Facebook, YouTube).
- Визначте, яку саме допомогу можете надати: фінанси, обладнання, логістика чи безпосередня служба.
- Для служби — оцініть свій фізичний і психологічний стан. Сучасна війна вимагає не тільки сили, а й здатності працювати з технікою.
- Пройдіть базову підготовку (медицина, поводження зі зброєю, тактика) ще до мобілізації чи контракту.
- Готуйтеся до довгого шляху. «Хорт» існує з 2014 року саме тому, що люди там мислять категоріями років, а не місяців.
Цей чек-лист не замінює офіційних процедур, але допомагає уникнути імпульсивних рішень.
Питання, які найчастіше ставлять про спецпідрозділ «Хорт»
Чи можна зараз вступити саме до «Хорту»?
Підрозділ є частиною регулярних структур ЗСУ. Вступ відбувається через стандартні процедури мобілізації або контракту з подальшим розподілом.
Яка чисельність підрозділу сьогодні?
Точних відкритих даних немає. У 2014 році заявляли про близько 700 бійців. Зараз структура змінилася у зв’язку з переходом на формат батальйону БпС.
Чи пов’язаний «Хорт» із Національною гвардією?
Основна бойова частина діє у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ. Окремі елементи працювали в рамках територіальної оборони Києва.
Що означає гасло «Справжні, вільні, сильні»?
Це внутрішній кодекс: бути справжнім у вчинках, вільним від зовнішнього тиску і сильним достатньо, щоб захистити своїх.
Як підрозділ адаптувався до війни дронів?
Через створення конструкторського бюро, розробку систем скидання боєприпасів і повний перехід частини підрозділу на формат окремого батальйону безпілотних систем.
Спецпідрозділ «Хорт» пройшов шлях від прикордонного добровольчого формування до спеціалізованого батальйону БпЛА. Він зберіг культурний код вовчої зграї, досвід 2014 року і здатність змінюватися разом із війною. У 2026 році його бійці продовжують працювати на фронті, а історія підрозділу залишається одним із прикладів того, як особиста ініціатива ветеранів може перетворитися на стійку бойову структуру.
