Олександр Гуров народився 1971 року в Маріуполі. З 12 років він займався боксом і вже 1990 року переміг на Кубку СРСР. У 1992 та 1993 роках став чемпіоном України. Перший професійний бій провів 1993 року. За кар’єру Гуров провів 48 боїв, здобув 41 перемогу, з них 36 нокаутом, зазнав 6 поразок і зафіксував 1 нічию.
Перша велика перемога українського боксу
17 січня 1995 року Гуров вийшов на бій проти непереможеного лідера дивізіону першої важкої ваги Норберта Екассі. Українець став учасником поєдинку випадково: суперник Екассі травмувався, а Гуров погодився за 2,5 тисячі. Уже в першому раунді Гуров двічі відправив суперника в нокдаун. На 78-й секунді рефері зупинив бій. Так Гуров стал першим українцем — чемпіоном Європи з професійного боксу. Це сталося за рік до олімпійської перемоги Володимира Кличка в Атланті.
У лютому 1997 року Гуров бився за титул чемпіона світу за версією WBA проти Нейта Міллера, але поступився. 2003 року в другому бою за світовий титул програв Жану-Марку Мормеку. 2005 року програв нокаутом у першому раунді молодому Девіду Хею. Натомість у боях за титул чемпіона Європи перемагав братів Торстена та Рудігера Маєм. Гуров також виграв чемпіонат СНД і слов’янських країн за версією WBC, інтерконтинентальні титули WBA та IBF, а також турнір Asia Pacific за версією WBO.
