Історія Одеси давно балансує між легендою, імперським міфом і архівними документами. У російській пропаганді місто часто зводять до однієї постаті, хоча його поява була значно складнішою.
Хто насправді дав старт Одесі на березі Чорного моря і чому ім’я Катерини ІІ так міцно закріпилося в цій історії?
Хто заснував Одесу і яку роль відіграла Катерина ІІ
На місці майбутньої Одеси вже існували османські, кримськотатарські та інші поселення. Російський імперський проєкт на північному узбережжі Чорного моря став лише одним етапом у довгій історії цього краю.
Найчастіше згадують Хаджибей (Коцюбіїв) — фортецю й поселення, які існували тут понад 600 років. У 1789 році його захопили російські війська. Одеса не виникла на порожньому місці. Цю деталь часто оминають, коли історію подають через парадні пам’ятники та офіційні ювілеї.
До появи великого порту тут були попередні поселення й фортеці. Територія входила до чорноморського прикордоння, де століттями перетиналися інтереси Османської імперії, Кримського ханства, Речі Посполитої, а згодом і Російської імперії. Тому твердження «Одесу заснувала Катерина ІІ» є грубим спрощенням.
Ім’я імператриці з’являється не тому, що вона особисто заклала місто. За її правління імперія активно просувалася на південь, захоплюючи, перебудовуючи й перейменовуючи простори. Одеса стала одним із результатів цього курсу.
Катерина ІІ не була засновницею у прямому сенсі. Вона створила адміністративні та політичні умови для появи нового міста. Підписати указ чи підтримати колонізацію — одне. Заснувати місто як колективний історичний процес — зовсім інше.
Справжні творці Одеси
Імперська адміністрація оформила Одесу як нове портове місто наприкінці XVIII століття на місці колишнього Хаджибея. Ключова дата — 1794 рік. Тоді на місці майбутнього центру почалися офіційні роботи. Місто зводили військові, адміністратори, інженери, купці, переселенці й робітники.
Однією з ключових фігур став Хосе де Рібас — військовий і адміністратор. Поруч із ним у цій історії стоїть Арман-Еммануель дю Плессі, герцог де Рішельє. На початку XIX століття він суттєво вплинув на розвиток Одеси як великого порту та адміністративного центру.
Місто швидко зростало як торгове й портове. Імперія прагнула прив’язувати успіхи периферії до центру влади. Звідси й традиція називати Катерину ІІ засновницею. Історики, які працюють з документами, бачать багатоступеневу історію. Імператриця була важливою, але далеко не єдиною фігурою.
Міф про Катерину-засновницю допомагав викреслювати доімперське минуле регіону й обґрунтовувати російські претензії на українське Причорномор’я. Пам’ятник «Засновникам Одеси», центральною фігурою якого була Катерина ІІ, офіційно демонтували в грудні 2022 року. Це стало підсумком багаторічної боротьби місцевої громади за очищення міського простору від символів російського імперіалізму.
