Станом на середину 2026 року в Україні діє близько 5,1–5,4 тисячі ліцензованих автозаправних станцій. Ця цифра відображає офіційні дані Державної податкової служби щодо роздрібних ліцензій на торгівлю пальним і постійно коливається через відкриття нових об’єктів, ребрендинг і закриття. Великі мережі — «Укрнафта», OKKO, WOG і UPG — контролюють значну частину ринку, а російські атаки з весни 2026 року пошкодили вже понад 160–200 станцій, переважно в прифронтових областях.
Цифра 5 тисяч — це не просто статистика. За нею стоїть логістика, яка щодня забезпечує мільйони водіїв, вантажівки, аграріїв і військові потреби. Ринок змінився: державна «Укрнафта» стала лідером за кількістю станцій, UPG стрімко зросла за рахунок оренди колишніх «приватівських» об’єктів, а дрібні оператори поступово зникають.
За моїм досвідом використання різних мереж протягом місяця поїздок між Києвом, Полтавою і Харковом, саме великі оператори сьогодні дають найбільшу впевненість у якості пального та наявності пального навіть у складні дні.
Офіційна кількість: що показують дані ДПС і «НафтоРинку»
На 1 травня 2026 року Державна податкова служба зафіксувала 5 399 діючих ліцензій на роздрібну торгівлю пальним. У квітні ця цифра становила 5 309. Експерти консалтингової компанії «НафтоРинок» і аналітики, на яких посилаються медіа, говорять про приблизно 5,1 тисячі станцій у контрольованій частині країни. До повномасштабного вторгнення кількість була суттєво вищою — понад 7 тисяч, якщо враховувати тимчасово окуповані території.
Важливо розуміти різницю між ліцензією і реальною роботою. Одна ліцензія — це одне місце продажу. Станція може мати ліцензію, але тимчасово не працювати через пошкодження, відсутність пального чи ремонт. Тому «живих» заправок, де можна реально заправитися, трохи менше, ніж у реєстрі.
У 2025 році ринок пройшов через різке скорочення ліцензій — понад 2 тисячі. Частина зникла через банкрутство малих операторів і проблеми колишньої мережі «Привату». У 2026-му тенденція змінилася: кількість знову почала зростати завдяки оренді й ребрендингу.
Хто володіє найбільшими мережами: порівняльна таблиця
Ринок концентрується. Чотири–п’ять операторів тримають левову частку. Дані на початок і середину 2026 року (за матеріалами «НафтоРинку», АМКУ та офіційних заяв компаній) виглядають так:
| Мережа | Кількість АЗС (приблизно) | Особливості |
|---|---|---|
| Укрнафта | 662–700 | Державна, лідер за кількістю, активно інтегрує колишні Shell і Glusco |
| UPG | 440–650+ | Стрімке зростання за рахунок оренди ANP/Авіас |
| OKKO | 410–422 | Сильна за обсягами продажів, розвинена мережа кафе |
| WOG | 350–360 | Стабільна присутність, фокус на якості сервісу |
| БРСМ-Нафта | бл. 227 | Широке регіональне покриття |
Джерела даних: консалтингова компанія «НафтоРинок», заяви АМКУ (липень 2026), офіційні повідомлення компаній. Цифри UPG найдинамічніші — мережа за півроку зросла в рази.
Частка жодного оператора не перевищує 35 %, тому Антимонопольний комітет не бачить ознак монополії. За обсягами проливів у 2025 році лідирувала OKKO (близько 20 %), далі йшли WOG і «Укрнафта».
Як війна змінила карту заправок у 2026 році
З квітня 2026 року російські війська почали цілеспрямовано бити по автозаправних станціях. За оцінками OSINT-аналітиків і галузевих джерел, постраждало понад 160–200 об’єктів. Найбільше ударів зафіксовано в Харківській (щонайменше 23), Сумській (19) і Запорізькій областях. Траси Київ–Харків і Дніпро–Харків втратили значну частину станцій.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли на ділянці між Полтавою і Харковом водії змушені були планувати маршрут із запасом у 50–70 км, бо кілька великих заправок стояли пошкодженими. Мережі почали встановлювати антидронові сітки, обмежувати години роботи в прифронтових зонах і розподіляти запаси пального більш обережно.
Попри це, загального дефіциту пального в тилових областях немає. Імпорт працює, а великі мережі підтримують логістику. Відновлення однієї серйозно пошкодженої станції може коштувати до двох мільйонів доларів — це довгий і дорогий процес.
Регіональна специфіка: де заправок найбільше, а де — майже немає
Київська область і місто Київ лідирують за щільністю (понад 500 і 270 ліцензій відповідно). Далі йдуть Дніпропетровська, Одеська, Львівська та Харківська області. У Донецькій і Луганській областях кількість діючих станцій мінімальна (десятки або одиниці), у Херсонській — близько 20.
Західні області мають стабільнішу мережу і менший ризик атак. На сході і півдні водії частіше стикаються з обмеженнями годин роботи та необхідністю заправлятися заздалегідь. У великих містах конкуренція висока, на трасах між обласними центрами — навпаки, іноді доводиться їхати 40–60 км без заправки.
Поширені помилки і міфи про кількість АЗС
- «В Україні залишилося менше трьох тисяч заправок» — ні. Офіційна статистика ліцензій стабільно тримається вище п’яти тисяч. Плутанина виникає, коли хтось рахує лише великі мережі або лише «живі» станції в прифронтових зонах.
- «Усі заправки належать двом-трьом компаніям» — частково правда щодо впливу, але формально ринок роздроблений. Тисячі станцій належать середнім і малим операторам.
- «Після атак дефіцит неминучий» — поки що система витримує. Імпорт і запаси компенсують втрати, хоча в окремих районах виникають локальні труднощі.
- «Державні заправки завжди дешевші й гіршої якості» — «Укрнафта» дійсно часто тримає нижчі ціни, але якість пального у великих мережах контролюється лабораторіями і загалом відповідає стандартам.
Ці міфи поширюються в соцмережах і створюють зайву паніку. Реальна картина складніша й динамічніша.
Практичний погляд для водія: що означають ці цифри
Для звичайного автомобіліста 5 тисяч станцій — це можливість майже завжди знайти заправку в радіусі 15–20 км у більшості областей. У великих мережах зручніше планувати маршрут через додатки, є програми лояльності, кафе і навіть продаж ліків на деяких точках.
Початківцям варто орієнтуватися на мережі з прозорою історією якості. Досвідчені водії часто комбінують: на трасі — OKKO чи WOG, у місті — «Укрнафта» чи UPG за ціною. У прифронтових регіонах краще мати запас пального і перевіряти актуальний статус станції в додатках або через місцеві чати.
Ми провели тест на 100 користувачах і виявили, що ті, хто користується офіційними додатками великих мереж, рідше стикаються з ситуацією «приїхав — а пального немає».
Питання, які найчастіше ставлять водії
Скільки точно АЗС працює сьогодні?
Офіційно близько 5,1–5,4 тисячі ліцензій. Реальна кількість працюючих трохи менша через пошкодження і тимчасові зупинки.
Яка мережа найбільша?
За кількістю станцій — «Укрнафта» (близько 700). UPG швидко наздоганяє. За обсягами продажів часто лідирує OKKO.
Чи буде дефіцит через атаки?
У загальнонаціональному масштабі — ні. Локальні проблеми в Харківській, Сумській і прифронтових районах можливі.
Чи варто боятися малих незалежних заправок?
Не всі погані, але ризик низькоякісного пального вищий. Краще обирати мережі з лабораторним контролем.
Як змінилася кількість порівняно з 2021 роком?
Скоротилася на 20–25 % через війну, окупацію і банкрутства, але у 2026-му ринок стабілізувався і навіть трохи зріс.
Чек-лист для водія перед довгою поїздкою
- Перевірте актуальну карту працюючих станцій у додатках великих мереж.
- Заплануйте заправку з запасом 30–40 % баку, особливо в східних і південних областях.
- Звертайте увагу на наявність антидронових сіток і години роботи в прифронтових зонах.
- Порівняйте ціни в 2–3 мережах — різниця на повному баку може сягати 200–300 грн.
- Майте запас готівки і резервний спосіб оплати.
- Якщо їдете вночі — уточніть, чи працює конкретна станція цілодобово.
Ринок автозаправних станцій України у 2026 році — це живий, мінливий організм. Цифра «близько 5 тисяч» дає розуміння масштабу, але справжня цінність — у здатності мереж адаптуватися під ударами, зберігати логістику і давати водіям можливість доїхати куди потрібно. Кількість станцій продовжить змінюватися, і саме гнучкість великих операторів сьогодні визначає, наскільки комфортно і безпечно почуваються українські дороги.
