Суперечка між Суперлігою та УЄФА та ФІФА щодо створення нового футбольного змагання набула судового характеру. Слухання в Суді ЄС відбулися вперше в понеділок.
Футбольна штаб-квартира відстоює своє право проводити клубні змагання на Старому континенті та отримані прибутки від продажу прибуткових маркетингових і телевізійних прав.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Футбольна Суперліга проти УЄФА та ФІФА перед CJEU
Представник УЄФА Дональд Слейтер стверджував перед суддівською колегією з 15 осіб, що Суперліга, створена виключно для найбагатших клубів, є “хрестоматійним прикладом картелю”. Він зазначив, що дозвіл на роботу Суперліги призведе до створення більш закритих ліг, також в інших дисциплінах, що призведе до краху десятиліттями системи відкритих ігор, доступ до яких можна отримати через кваліфікацію.
Він також зазначив, що УЄФА спрямовує значну частину своїх прибутків на популяризацію футболу в Європі, але з особливим акцентом на найбідніших країнах.
У свою чергу Мігель Одіозола, який представляє Суперлігу, вказав на конфлікт інтересів в УЄФА, який поєднує організаційну та регуляторну функції з комерційною. “Страх втратити прибуток означає, що він ніколи не погодиться на конкурента”, – сказав він, додавши, що УЄФА десятиліттями залізною рукою керував європейським футболом і відкидав усі ініціативи, які могли загрожувати його монополії.
“Жорстка реакція на Суперлігу пов’язана з тим, що ми сміємо критикувати практику УЄФА і те, як вона працює”, – підкреслив він.
У квітні минулого року 12 клубів оголосили про створення Суперліги, нового футбольного змагання в Європі, яке конкуруватиме з Лігою чемпіонів УЄФА та об’єднає найсильніші команди континенту. На старті організація могла розраховувати на підтримку банку JP Morgan у розмірі чотирьох мільярдів євро, які мали розділити між 20 учасниками. Призовий фонд Ліги чемпіонів вдвічі менший і розділений на 32 команди.
Це викликало різкі протести вболівальників і політиків, а також жорстку позицію УЄФА і ФІФА, які пригрозили повстанцям суворими штрафами. Футбольна штаб-квартира також отримала підтримку Європейської комісії та всіх 27 країн Європейського Союзу, а також Ісландії та Норвегії.
Усе це означало, що дев’ять клубів вийшли з проекту протягом 48 годин, але організація, яка все ще включає туринський «Ювентус», «Барселону» та «Реал», залишилася і має намір боротися за свої права. Спочатку вона подала на футбольну штаб-квартиру до суду в іспанській столиці, але останній постановив, що суд ЄС має повноваження розглядати справу.
У судовому процесі Суперліга має намір довести, що УЄФА та ФІФА, застосовуючи монополістичні практики, зберігають домінуюче становище на ринку організації клубних змагань у Європі. Крім того, вони блокують клуби від участі в конкурентних змаганнях, що суперечить правилам Європейського Союзу щодо конкуренції між компаніями.
У свою чергу УЄФА та ФІФА сподіваються, що Суд ЄС підтримає їхню позицію щодо того, що вони можуть законно блокувати клуби від участі в змаганнях під іншою егідою та карати не лише організації, але й окремих гравців за участь у такому змаганні. Їхні аргументи стосуються збереження унікального місця спорту в європейському суспільстві, надання можливості всім країнам чи клубам брати участь у боротьбі, а не лише обраним і запрошеним, і фінансування футболу для дітей та молоді, з особливим наголосом на найменш заможних країнах.
Вирок очікується через кілька місяців, ймовірно, вже у 2023 році. Вважається, що це найважливіше рішення щодо спорту після відомого закону Босмана, який у 1995 році зробив революцію на ринку трансферів у світі.
Рішення, несприятливе для УЄФА та ФІФА, також може завдати удару по Міжнародному олімпійському комітету (МОК), який досі успішно захищався від ідеї організації «приватних» ігор.
MC, PAP
