Home Світ Україна. Військовий із Бурятії відмовився воювати в Україні та зник. ...

Україна. Військовий із Бурятії відмовився воювати в Україні та зник. Його мама просить допомоги в активістів

54
0

Військового з Бурятії Іллю Камінського після написання рапорту про те, що він не хоче воювати в Україні, могли відправити в СІЗО в Луганську, повідомляє російська секція Радіо Свобода. Звернення його матері опублікував керівник фонду «Вільна Бурятія», який допомагає російським військовим, які хочуть повернутися додому з України.

Мати Іллі Камінського розповіла активістам Вільної Бурятії, що її син з початку війни перебував в Україні, де воював у складі 11-ї гвардійської окремої десантно-штурмової бригади. Вона також розповіла, що 28 квітня він написав рапорт про звільнення за сімейними обставинами, оскільки у нього є дитина. Потім, за її словами, він написав ще кілька звітів. В останньому, 11 липня, він відмовився брати участь у бойових діях. Командири не надали значення цим звітам.

Репортаж TVN24.pl: НАПАД РОСІЇ НА УКРАЇНУ

Про звернення матері повідомила в Instagram голова фонду «Вільна Бурятія» Олександра Гармажапова. Жінка розповіла їй, що є більше військових, які не хочуть воювати в Україні. За його словами, їх розділили на групи (по 8-10 осіб) і відправили на арешт до підконтрольного проросійським сепаратистам Луганська. У них забрали телефони, тому вона не знає, де зараз її син і куди його відправлять.

Заблокована сторінка

9 липня Гармазапова заявила, що 150 бурятських військових повернулися до Росії та відмовилися брати участь у бойових діях в Україні. Активіст наголосив, що “військові дуже довго добиралися додому”. Юрист фонду Андрій Рінчіно розповів, що військових утримували в закритому таборі в Луганській області і їм погрожували кримінальними справами.

Кілька днів потому незалежні російські ЗМІ повідомили, що Роскомнадзор заблокував доступ до сайту Фонду вільної бурятії, який був створений після нападу Росії на Україну, і що він надає правову допомогу російським солдатам, які не хочуть воювати проти українських сил.

Похорон солдата з Бурятії. Фото з 9 березня Олександр Гармаєв / ТАСС / ФОРУМ

Найбільше втрат

Російська секція Радіо Свобода нагадала, що Бурятія займає лідируючі позиції серед регіонів Росії за кількістю загиблих серед військових, відправлених на війну з Україною. За даними, підтвердженими активістами, останнім часом у війні загинули щонайменше 159 військових з цієї республіки, що, як зазначають незалежні журналісти, не відображає реальних втрат.

Раніше незалежний портал “Медіазона” писав, що в Україні найчастіше гинуть військові з бідніших регіонів Росії, таких як Дагестан і Бурятія. «У Бурятії ховають загиблих чи не щодня. Велика кількість військових частин у цьому регіоні, низькі зарплати та безробіття роблять армію привабливою для місцевих молодих людей», – повідомляє «Медіазона».

Афганське питання

На думку українських військових експертів, високі втрати серед бурятів і дагестанців зумовлені територіальним розташуванням військових частин тих видів військ, які Росія використовує у війні з Україною.

– На початку вторгнення ударне угруповання було створено з тих підрозділів, які розташовані на Далекому Сході, за Уралом, у Бурятії та Туві, тому рівень їхніх втрат у рази вищий, – розповів журналістам Михайло Жирохов, у них хороший перспективи роботи та розвитку, вони не підпишуть контракт з армією.

Інший військовий експерт Михайло Самусь упевнений, що причиною масових втрат серед бурятів і дагестанців є радянський режим відправлення на війну людей із провінції та «рятування» великих міст. За його словами, це було зроблено для того, щоб не провокувати протестні настрої. – Це радянська традиція. Наприклад, під час радянського вторгнення в Афганістан був наказ залучати людей з провінцій і бідних регіонів, сіл і заводських районів, але ніколи не з Києва, Ленінграда чи Москви. Протестні настрої та невдоволення в СРСР завжди вважалися недоречним і небажаним розвитком ситуації. Путін робить те саме, – додав Самусь.

Радіо Свобода, УНІАН, tvn24.pl

Основне джерело фото: Сергій Карпухін / TASSPAP / EPA