Більшість злочинців, яких розслідувала Держкомісія з педофілії, не мають стосунку до жертви, і серед них найбільшу групу становили священнослужителі, йдеться у другому звіті комісії. З минулого року він розглянув 318 нових справ. На жаль, як зазначив голова комітету Блажей Кмєцяк, доступ до документів у справах, які стосуються Католицької Церкви, дуже ускладнений. – Ватикан – що дивно (…) – запровадив справжню дамбу, бар’єр, коли йдеться про розкриття такого типу документів, – сказав голова.
У вівторок на прес-конференції Державна комісія з питань педофілії представила другий звіт за результатами своєї роботи. Об’ємний документ містить, зокрема, детальну статистику справ, які веде комітет, дані про злочини педофілії серед осіб, які мають професійні контакти з дітьми та аналіз терміну давності педофілії. Перший звіт Комісії з педофілії був опублікований наприкінці липня минулого року. – У звіті – ще один рік роботи Держкомзему. (…) Ми, борючись зі злочинністю, борючись за розкриття справ, також застарілих, ми боремося за надію, що вона не помре в людей, які пережили біль і страждання, – сказав Блажей Кмецяк, голова Державної комісії з педофілії.
318 нових випадків
Останній документ свідчить, що комітет розглянув загалом 513 справ, у тому числі 318 нових, тобто розпочатих з моменту публікації попереднього звіту від 25 липня минулого року.
Минулого року комісія направила до органів прокуратури 96 повідомлень про ймовірність вчинення злочину, у тому числі два щодо приховування відомостей про педофілію. Загалом з моменту створення комісія повідомила прокуратуру 233 рази. У 54 випадках заяви про педофілію надійшли від самих потерпілих. – Для нас це надзвичайно важливо. (…) 78 випадків – це випадки, про які повідомили безпосередньо батьки, – повідомив Кмєцяк. У справах, які розглядає комісія, 161 потерпіла дівчина та 114 хлопців. У деяких випадках, в основному пов’язаних із кіберзлочинністю, стать не вдалося визначити. 82 жертви були віком до 10 років, а 9 наймолодших жертв педофілії – до 3 років. Згідно з повідомленням, у 121 випадку зловмисниками були особи, не пов’язані з жертвою, а у 106 випадках – пов’язані. Близько 38 відсотків. справи стосувалися діянь, вчинених у сім’ї. У 70 зареєстрованих випадках кривдником були вказані батьки, у 4 випадках — брати та сестри, у 16 — бабуся й дідусь, у 16 — члени родини.
«Незрозуміла блокада» церкви
Серед зазначених злочинців найбільшу групу становили представники духовенства, які не були пов’язані, але перебували у стосунках із жертвами.
З цього приводу Кмецяк зазначив, що після того, як вони звернулися до Апостольського нунція, вони не отримали від нього жодної відповіді. – Те, що ми не отримали відповіді, не означає, що ми безпорадно сидимо і плачемо, тому що Ватикан не хоче давати нам документи (…) Ватикан – що для нас дивно, але й як (. ..) це виявляється для деяких єпископів – запровадив справжню дамбу, бар’єр, коли справа доходить до обміну такими документами, – сказав він.
Він також додав, що не розуміє бар’єру, який ставить католицька церква в доступі до документів, пов’язаних з педофілією. – Це абсолютно незрозумілий бар’єр, – підкреслив він.
Багато профспілок не відповідають на запитання комітетів
У звіті, зокрема, згадуються: вчителі, вихователі та вихователі (9 випадків), спортивні тренери (6 випадків), лікарі (2 випадки), священнослужителі (57 випадків), представники інших релігійних об’єднань (5 випадків), партнери батьків ( 17 випадків), друзів родини (6 випадків) та сусідів (19 випадків). Кмецяк також зазначив, що багато організацій, зокрема деякі скаути чи спортивні товариства, не відповіли на запитання комітету. – Тому ми не знаємо, скільки таких випадків. (..) «Може виявитися, що ми знайдемо й інші інституції та організації, які також були для нас менш очевидними в соціальному плані», — сказав він.Як наголошується в доповіді, переважна більшість потенційних виконавців педофілії — це чоловіки — 265 осіб. У свою чергу потенційними зловмисниками вказали 20 жінок. Представляючи звіт, Кмецяк повідомив, що комісія повідомила прокуратуру про порушення у провадженні у 46 справах. За його словами, у 20 випадках запити Комісії враховано. У результаті провадження у 13 справах відновлено. – Це конкретні наслідки дії (комісії – ред.), тому що вони не дають справі «померти», – додав Кмєцяк.
Найдавніший випадок — півстолітньої давності
За його словами, також є 122 справи, які прострочені. Він підкреслив, що найдовший термін до дати позовної давності для повідомлення становить 49 років. Більшість випадків були зареєстровані щонайменше через 15 років. — Ми ще повернемося до цього минулого. Для того, щоб повернутися до цього, ми повинні мати спеціальні, потужні інструменти, які дозволять нам зробити це надійним способом, – сказав Кмецяк. Державну комісію з розслідування справ про дії проти статевої свободи та пристойності щодо неповнолітніх віком до 15 років створив Сейм 24 липня 2020 року. Управління почало працювати 1 жовтня 2020 року.
Основне джерело фото: ПАП / Лешек Шиманський
