Країни, що входять до Євразійського економічного союзу у 2022 році
03.08.2022
Митний союз — організація, яка має правосуб’єктність, отриману згідно з договором про економічний союз держав Євразії. Документ було підписано 29.05.2014.
Учасники Митного союзу
Створення Союзу спрямоване на те, щоб забезпечити вирішення таких питань:
- Допомогти скоординувати, погодити, виробити єдину політику щодо всіх галузей економіки.
- Забезпечити вільний рух як робочої сили, і фінансів, послуг, товарів.
В даний час учасниками ТЗ є такі держави:
- Росія,
- Киргизстан,
- Казахстан,
- Вірменія,
- Білорусь.
Також Туніс, Сирія та Туреччина заявили, що вони мають намір увійти до складу ТЗ. Але поки що для цього ці країни не зробили жодних конкретних кроків.
Історія створення
Краще зрозуміти передумови та цілі створення ТЗ допоможе еволюція процесу.
- Перший договір, який і став основою створення Союзу, було підписано Білоруссю, Казахстаном та Росією у 1995 році. Пізніше угоду підписали представники Узбекистану, Таджикистану, Киргизстану.
- 2007 рік. Росія, Казахстан та Білорусь уклали наступний договір. У ньому йшлося, що ці країни погодилися будувати Митний союз з єдиною митною територією.
- 2009 рік. Раніше підписаний документ був доповнений безліччю додаткових міжнародних договорів, їх було понад сорок. Крім того, було ухвалено рішення про те, що з перших днів 2010 року формується єдиний митний простір. Воно включатиме територію Росії, Білорусі та Казахстану.
- 2010 рік. Було прийнято загальний кодекс для перелічених держав. У цей час починає діяти єдиний тариф.
- 2011 року зняття між країнами Союзу митного контролю. Його було перенесено на зовнішні кордони.
- З 2011 року до 2013 року. Розробка та прийом загальних для країн МС законодавчих норм. Окрім того, здійснилася розробка єдиного закону про безпеку продукції.
- 2014 року МС поповнився ще однією країною, Вірменією, а наступного року членом Союзу стає і Киргизстан.
Євразійський союз на карті
Інакше кажучи, інтеграційні процеси розроблялися протягом усього періоду. У результаті мають бути вироблені загальні норми законодавства та митних тарифів те щоб можна було здійснювати торгові операції із тими державами, які числилися у складі МС.
Головна мета, яку мають держави, які підписали договір про Євразійський економічний союз, — зміцнити економічні зв’язки. Насамперед, зміцнення зв’язків малося на увазі між країнами-учасницями, а потім уже з тими державами, які входили до складу Радянського Союзу. А також завдання — відновлення технологічних і господарських ланцюжків, що колись існували. Але відбуватися це має з урахуванням того, яким на даний момент буде економічний та політичний стан кожної держави.
Хто керує ЄЕС?
Координують та керують роботою органів ЄАЕС такі структури:
- Вищий євразійський ЕС. Таку назву має наднаціональний орган. До його складу входять глави країн, які стали членами МС. Засідання Вищої ради відбувається щороку. На ньому ухвалюються чергові рішення, які мають виконувати всі країни-учасниці. Крім того, рада займається визначенням складу та повноважень різних структур МС.
- Євразійська комісія з економіки. Це регулюючий орган Спілки, який працює постійно. Крім спільних питань, комісія вирішує й ті, що стосуються митного регулювання та міжнародної торгівлі. А також розробляє та забезпечує умови для розвитку ТЗ та його нормальної роботи.
Повноваження комісії досить великі, вона уповноважена вирішувати майже всі питання:
- Технічне регулювання.
- Митне адміністрування.
- Статистика торгівлі.
- Закупівля.
- валютної політики.
- макроекономічної політики.
- Що стосується перевезення, транспорту.
- Субсидій для сільськогосподарських чи промислових підприємств.
- Фінансові ринки.
- Міграційна політика.
- Торговельний режим з третіми країнами.
- Політика конкуренції, енергетики.
- Дотримання авторського права.
- заходів щодо санітарних/ветеринарних норм.
- Природна монополія та інші області.
Керівні органи Євразійського економічного союзу
Крім того, до обов’язків комісії входить забезпечення реалізації міжнародних договорів, що входять у правову основу Союзу.
Комісія компетентна затверджувати документи та приймати рішення, які зобов’язані виконувати країни Євразійського економічного союзу.
Цілі ТЗ та їх здійснення
Перша мета ТЗ стосувалася питань, пов’язаних із збільшенням ринків, де учасники Союзу могли б збувати товари та послуги, які вони виробляли. Щоб насамперед саме всередині нього зростали продажі.
Для цього пропонувалося таке:
- Скасувати внутрішні митні платежі. Завдяки цьому могла б зрости цінова привабливість виробленої країнами-членами Союзу продукції.
- Скасувати митний контроль та оформлення документів для переміщення продукції. Це допомагало прискорити обіг товарів усередині Союзу.
- Прийняти загальні вимоги щодо ветеринарних стандартів безпеки та санітарно-епідеміологічних питань. Отримати це пропонувалося з урахуванням результатів спільних випробувань.
Щоб уніфікувати підхід до безпеки та якості, країнами-учасницями було підписано договір про те, що вся продукція, що пропонується на збут, обов’язково повинна мати сертифікат. Його форму було обумовлено в одному з документів Митного союзу.
Цей договір містить понад 30 регламентів. Всі вони відносяться до якості послуг/товарів та їхньої безпеки. Причому сертифікат, виданий однією країною — учасницею Союзу, залишається дієвим і в інших державах, що входять до його складу.
Наступні цілі ТЗ:
- Створити всі умови, щоб країни-учасниці Спілки могли насамперед реалізовувати власну продукцію.
- Захистити внутрішній ринок транспортних засобів.
На жаль, за перерахованими пунктами на сьогоднішній день між державами не досягнуто взаєморозуміння. Кожен із них щодо розвитку виробництва має свої пріоритети і має намір насамперед захищати свої інтереси, а не дбати про виробництво сусідів. Через це страждають як підприємства-імпортери, так і населення.
Переваги ТЗ
На жаль, на даний момент ще не можна сказати, що ТЗ досягнув тих цілей, які були задекларовані при його створенні. До таких висновків підбиває той факт, що відбувається падіння товарообігу між країнами-учасницями.
Якщо порівнювати період, доки не було укладено договір про Євразійський економічний союз, з наступним після цієї події, то особливого зростання економіки не було помічено.
Але не спостерігається її падіння. Більше того, якби Митний союз не був укладений, ситуація виявилася набагато складнішою через кризові явища у всіх країнах МС. Участь на внутрішньосоюзному ринку дає певні переваги.
Частки мит розподілені наступним чином (показники у списку дані від загальної суми у відсотках):
- Росія – 85,3.
- Казахстан – 7,1.
- Білорусь – 4,59.
- Киргизстан – 1,9.
- Вірменія – 1,11.
Найбільше переваг у митах, крім Росії, мають Казахстан і Білорусь. Так, завдяки чинним угодам з’явилася можливість реалізувати без виплати мита випущені в Спілці автомобілі.
Економіка та промисловість країн Євразійського економічного союзу
Щоб здійснювати промислове складання, в Білорусі на іноземні інвестиції було збудовано підприємства, на яких потім почали збирати з привезених комплектів легкові авто. Раніше робити це було нерентабельно через те, що попит громадян країни на автомобілі цього класу невисокий.
Суперечності у Митному союзі
Хоча до складу ТЗ увійшли країни, які нещодавно складають єдину державу із загальною економікою, сьогодні саме економічне становище у всіх різне.
За часів СРСР кожна країна спеціалізувалася на виробництві певного товару/послуги. Після розпаду Радянського Союзу економіка всіх країн зазнала величезних змін: кожна держава шукала на світовому ринку своє місце.
До сучасного Союзу увійшли країни, що знаходяться географічно далеко одна від одної. Влаштування економіки у них різне, взаємні інтереси майже відсутні. Але є й такі питання, які стосуються всіх країн. Їм потрібний російський ринок збуту, а Росії потрібні товари, які пропонують інші країни-учасниці.
Щоб об’єднання працювало, іноді доводиться йти на компроміс, чого деякі країни не завжди готові. Крім того, хоча митні пости на кордонах між країнами-учасницями ліквідовано, залишається прикордонний та санітарний контроль.
Як показує практика, поки що не спостерігається єдиний підхід та взаємна довіра. Один із яскравих прикладів цього — часті «продовольчі війни» між Білоруссю та Росією.
Цілком переконатися в тому, наскільки ефективна робота МС можна буде лише тоді, коли всі країни-учасниці суворо дотримуватимуться всього переліку підписаних договорів.
