Освітня реформа 2017 року в Україні, до підготовки котрої долучалися освітяни, політичні сили, міжнародні організації та незалежні експерти, у своїй основі має концепцію нової середньої школи. Розробники програми керувалися рекомендаціями, що були надані Європейським парламентом.
Перед тим як створювати свій проект реформи, українські фахівці вивчали різні варіанти, що вже впроваджені в багатьох державах, та обрали методику професора одного з університетів Південної Кореї. На його думку, діти не повинні зазубрювати матеріал, а вміти самостійно міркувати, брати учать у дискусіях, слухати аргументи вчителів, але й знаходити свої.
Періоди навчання
Першокласники зі ста шкіл, в яких на практиці перевіряли, як діятиме концепція, у 2017 вже вчилися за новою програмою. Реформа освіти в Україні в 2018 році передбачає зміни для тих, хто тільки прийде до1 класу.
Вже з 2027 учні навчатимуться у початковій школі, звідки переходитимуть до базової, з неї до профільної, до якої входитимуть професійні училища ти ліцеї. Уроки у початковій продовжуватимуться чотири роки, на наступних рівнях відповідно – 5 та 3. Після завершення кожного з періодів проводитиметься атестація, але для учнів, що закінчуватимуть 4 клас, ЗНО не передбачається. Навчання на перших двох рівнях здійснюватиметься в межах одного закладу чи удвох різних.
Завдяки реформі диплом бакалавра можна буде отримати за 3 роки. Дякуючи їй діти йтимуть не тільки до державних шкіл, а й до приватних, а також обиратимуть тренінги, курси. Держава сплачуватиме за навчання кожної дитини й таким закладам, якщо ті нададуть реальні розрахунки вартості.
Підручники не видаватимуться безкоштовно, як це робиться зараз, але кожен учень матиме доступ до електронного формату. Значна увага приділятиметься дітям з особливими потребами.
Особливості навчання
Освітня реформа передбачає повну відмову від бездумного зубріння матеріалу. Учень має виходити зі школи, вміючи спілкуватися українською та іноземними мовами, знати математику, набути компетенції з культури, екології, підприємництва, фінансової грамотності, новітніх технологій. Вперше впроваджується навчання:
- екстернатне;
- дистанційне;
- сімейне;
- домашнє.
Для дітей, що не можуть ходити до школи через хворобу, діятиме педагогічний патронаж. В кожному з цих випадків буде проводитися оцінювання знань.
Закон про освітню реформу направлений для розгляду у Венеціанську комісію. Найбільший резонанс у деяких країнах спровокувала стаття, в котрій передбачено, що учні мають навчатися державною мовою.
Особливо проти неї обурилися в Росії, Угорщині та Румунії, стверджуючи, що утискаються права меншин. Але чиє хоч одна українська школа в цих державах ?
Ніхто не забороняє в початкових класах навчатися тільки молдавською, польською чи грецькою в поселеннях, де мешкають такі народності, але прожити все життя в державі та не знати її мову, це вже занадто. В базовій школі такі діти вивчатимуть тільки деякі предмети українською, а переходитимуть на неї лише в профільній. Це стосується й угорців, й інших національних меншин.
Чомусь не висловлюються проти освітнього закону Канада та США, а там якраз є можливість спілкуватися українською на відміну від Росії.
Нововведення для педагогів
Реформа освіти розтягнеться не менше ніж на 10 років, бо не вистачає коштів. Вчитель має отримувати за свою працю винагороду, що дорівнюватиме трьом мінімальним зарплатам. Йому також доплачуватимуть за інші види діяльності та сертифікацію.
Нова концепція передбачає об’єктивне оцінювання знань учнів, справедливе ставлення до них, свободу культурної та творчої діяльності. Вчителям дозволяється самим обирати методики навчання, лише б вони відповідали стандартам.
Педагоги не звільнятимуться від атестації. На підвищування кваліфікації щорічно відводитиметься 150 годин. Для цього є тренінги, практикуми, семінари.
Законом передбачається й те, що керування школою обмежуватиметься 12 роками. Аби посісти посаду директора потрібно взяти участь у конкурсі. Нововведенням реформи є й те, що кожна школа має надавати інформацію про те, скільки й з яких джерел надійшло коштів, за яким призначенням вони використані.
Система опірних навчальних закладів
В країни понад 30 відсотків дітей ходять в сільські школи, яких майже 70%. Кошти, що виділяються з бюджету, розподіляються неефективно. Реформа передбачає створення опірних закладів освіти.
Учні 1–4 класів навчатимуться у школах, що розташовані найближче. Старші діти їздитимуть туди, де кращі умови для отримання знань. Автобусами для перевезення має забезпечувати місцева влада.
Навчальним закладам дозволяється розробляти власні програми, визначити режим та структуру, тривалість уроків чи тижня.
Проект освітньої реформи в 2018 році в Україні, що створювався, враховуючи рекомендації Єврокомісії, розпочинає старт. Її необхідно впроваджувати, не зважаючи на обурення найближчих сусідів.
