Кожна офіційно працевлаштована особа в Україні зобов’язана сплачувати податки. Станом на 2019-й рік таких буде всього лише 3. Як дає зрозуміти прийнятий бюджет, особливих змін у порівнянні з минулим роком не передбачається. Нарахування зарплати 2019 рік, а також оплату необхідних податків буде здійснювати бухгалтерія підприємства.
Які податки доведеться платити?
Кожна працевлаштована особа в країні повинна віддавати кожного місяця частину нарахованих коштів на сплату податків. Станом на 2019-й рік таких буде 2.
- ПДФО. Це загальнодержавний податок, котрий застосовується фактично до будь-яких доходів кожної фізичної особи (в тому числі і до ФОПів). Він знімається із заробітних плат, гонорарів, стипендій та інших грошових надходжень. В новому році буде становити 18%.
- Військовий збір. Поки що є тимчасовим і прямо залежить від ситуації із війною на сході країни. Армії кожен працевлаштований українець зобов’язаний віддавати по 1,5% від своєї зарплати.
Третій податок – ЄСВ – забезпечує формування та наповнення Пенсійного Фонду. Він визначається у розмірі 22% від суми нарахувань, однак, повинен віддаватись державі не безпосередньо працівником, а його роботодавцем.
Нарахування заробітної плати у 2019 року здійснюється із урахуванням фінансового становища родини працевлаштованого. Так, якщо зароблених ним коштів не вистарчає для забезпечення кожному члену родини прожиткового мінімуму, можна розраховувати на додаткову фінансову допомогу для родини (як малозабезпеченим) або на податкову пільгу (коли податки із зарплати особи не знімаються). Остання (ПСП), відповідно до законодавства, становить 50% від суми встановленого на поточний рік прожиткового мінімуму для дорослої та працездатної особи. Оскільки ПМ становить з січня нового року 21921 грн, тоді соціальна пільга – 960,50 грн.
Граничною ж сумою доходу, при котрій ще застосовується ПСП є: прожитковий мінімум для дорослої особи помножений на коефіцієнт 1,4 та заокруглений до найближчих 10. Таким чином з першого числа нового року він буде становити 2690 грн.
Окрім цього, є інформація, що вже з перших місяців нового року (якщо таке рішення прийме парламент) працевлаштовані українці, які не досягли 35 років, будуть із своєї зарплати ще віддавати по 2-7% у страховий ПФ.
Приклад нарахування зарплати в Україні
Приклад 1.
Припустимо, працівник працює за ненормованим робочим графіком. Протягом місяця йому вдалось заробити 2200 грн. Ця сума є меншою, аніж розмір граничної суми, що дає змогу претендувати на ПСП. Відповідно для цього чоловіка застосовується пільга.
Його зарплата розраховується таким чином:
- ПДФО – (2200-960,5)×0,18%= 223,11 грн;
- Військовий збір – (2200-960,5)×0,015 =18,60 грн.
- ЄСВ – 2200×0,22=484 грн.
Таким чином, сам роботодавець за цього найманого працівника повинен віддати 484 грн. податку.
Заробітна плата ж самого працівника = 2200-223,11-18,60 =1958,29 грн.
Приклад 2.
Ставка працевлаштованого працівника 5000 грн. Звісно, за таких умов податкова пільга використовувати не може.
Розрахунок нарахувань та утримань із заробітної плати:
- ПДФО – 5000×0,18 =900 грн.
- Військовий збір – 5000×0,015 =75 грн.
- ЄСВ – 5000×0,22%=1100 грн.
Роботодавець буде зобов’язаний віддати за працівника 1100 грн.
Сума до виплати: 4025 (адже 5000-900-75=4025 грн).
Приклад 3.
За січень місяць працівниці було нарахування мінімальної зарплати в 2019 році – 4173 грн.
Розраховувати на пільгу, на жаль, не доводиться. Відтак оплачувати доведеться такі суми податків:
- ПДФО – 4173×0,18 =751,14 грн.
- Військовий збір – 4173×0,015 =62,95 грн.
- ЄСВ – 4173×0,22%=918,06 грн.
Відтак, самому роботодавцю доведеться віддавати по 918,06 грн. кожного місяця за найманого ним працівника.
Сам же працевлаштований у разі нарахування йому мінімальної зарплати, зобов’язаний віддати з січня 2019-го року державі 3358,91 грн.
Приклад 4.
Працевлаштована жінка самотужки виховує двох дітей, одна із котрих – інвалід. За один місяць вона отримує зарплату в розмірі 4000 грн. Оскільки у неї на утриманні дві дитини, розмір зарплати для отримання ПСП збільшується автоматично вдвічі (на кожну дитину). Відтак, для цієї родини вона буде становити 5380 грн. Оскільки реальний дохід (4000 грн.) менший, за цю суму, родина претендує на пільгу.
Дальше бухгалтеру установи чи підприємства потрібно з’ясувати суму ПСП. На одну дитину вона становить 100%, тобто 960,5 грн., а на дитину-інваліда – 150%, тобто 1440,75 грн.
Таким чином, можна приступати до обчислення підрахунків із нарахованої суми:
- ПДФО – 2401,25(4000-1440,75-960,5)×0,18%= 432,25 грн;
- Військовий збір – 2401,25(4000-1440,75-960,5)×0,015 =36 грн.
- ЄСВ – 2400×0,22= 880 грн.
Відтак, роботодавець за свою працівницю зобов’язаний сплатити відрахування у розмірі 880 грн. Сама ж жінка повинна з нарахованої зарплати віддати ще 468,25, а тому отримає 3531,75 грн.