У Конституції України зазначено, що будь-яка людина має право на працю. Це означає, що кожна людина може вибирати собі вид праці для заробітку. Крім того, кожен громадянин може розраховувати на відпочинок. Розрахунок норм робочого дня здійснюється, спираючись саме на ці принципи.
Норми тривалості робочого часу
Час праці – це обумовлений під час прийняття працювати чи певний законом період, коли співробітник зобов’язаний безпосередньо виконувати покладені нею функції. Стандартна тривалість робочого часу (ПРВ) – 40 годин. Однак у процесі складання колективної угоди організації та їх працівники можуть визначити ПРВ лише на рівні нижче 40 годин.
Скорочена ПРВ також передбачається для осіб віком від 15 до 16 років – 24 години на тиждень, а також для молодих людей від 16 до 18 років – до 36 годин на тиждень. Також передбачено скорочення ПРВ для певних категорій, серед яких вчителі, лікарі та ін.
Стандартно юридичні особи встановлюють 5-денний тиждень з 8-годинним днем та двома неробочими дібами. Також ПРВ може позначатися внутрішніми нормами організації чи графіками змін. Ці графіки можуть бути затверджені керівником організації чи органом, який покладено такі функції.
На підприємствах, де 5-денний трудовий тиждень є неефективним інструментом, можна впроваджувати 6-денний тиждень. Тоді у співробітників буде лише єдиний вихідний, але час праці не може бути вищим 7 годин на день при нормі 40 годин на тиждень. Таке рішення може приймати лише власник підприємства після проведення консультацій із профспілкою. Крім того, враховується особливість професії та думка колективу організації. Обов’язково потрібно дотримуватися балансу робочого часу.
Що з вихідними
Незважаючи на те, що п’ять або шість днів прийнято працювати на підприємстві, перед неробочими днями та святами ПРВ зменшується на 1 годину. Тим типів робочих, яким законодавчо встановлюється скорочений час роботи, ПРВ залишається незмінною.
Якщо перед святом є стандартний вихідний, скорочення зміни не здійснюється. При 6-денному трудовому тижні перед святом ПРВ не повинно перевищувати 5 годин.
Військовий стан – що змінилося
У законодавстві зазначено, що трудовий період на час ВП не може перевищувати 60 годин. Через це норми тривалості робочого часу на 2023 рік зазнали серйозних змін.
24 березня набув чинності законодавчий акт «Про організацію трудових відносин в умовах ВП». Цей законодавчий акт дозволяє роботодавцю суттєво збільшувати ПРВ – безпосередньо до 60 години на тиждень. Водночас, Мінекономіки зазначає, що це не обов’язок, а право роботодавця, яке він може використати за потребою. Подібні зміни мають бути пояснені потребою збільшення ефективності діяльності того чи іншого підприємства.
Так само працює механізм встановлення скороченої ПРВ на рівні не більше 50 годин. Для цього роботодавцю потрібно знайти важливу причину та обґрунтувати її. На цій підставі формується і таблиця загальної кількості робочих годинників у 2023 році.
Згідно з новим законодавством, роботодавець за рішенням військової адміністрації може самостійно встановлювати п’ять або шестиденний робочий тиждень, а також самостійно встановлювати час початку та кінця робочого дня. Законом передбачено, що на час воєнного стану не діють такі норми трудового права, як:
- скорочення ПРВ на 1 годину перед неробочими та святковими днями;
- обмеження понаднормових норм роботи;
- перенесення вихідного дня наступного дня після святкового;
- заборона на залучення працівників у неробочі дні;
- відшкодування за працю у свята.
Керівник організації має право залучати працівників до понаднормової роботи практично без обмежень. Одночасно є обмеження щодо працівників з малолітніми дітьми, яких без їхньої згоди не можна залучати до роботи вночі, у вихідні та неробочі дні, а також відправляти у відрядження. Також до таких робіт не можна залучати вагітних та матерів, які мають дітей до одного року. Робота у вихідний може бути компенсована іншим днем відпочинку. Працівникам надається основна щорічна відпустка, тривалістю 24 дні. Після прохання працівника відпустка без збереження заробітної плати може надаватися без обмежень. Усі ці зміни мають діяти до закінчення воєнного стану. Це означає, що тривалість робочого часу у 2023 році сильно змінена, але ці зміни можуть бути скасовані після закінчення війни. Решта норм трудового права залишається незмінними, тому роботодавець обов’язково повинен їх дотримуватися.
