Керівництво держави погодило з Міжнародним валютним фондом рішення, згідно якого має зменшитися тиск зі сторони адміністративних органів на фізичних осіб та невеликі компанії, що працюють на території країни. Підприємцям обіцяють мораторій на проведення перевірок до кінця 2018 року, як це було в 2015 та 2016. Поки що законопроект ще не прийнятий Верховною Радою, але бізнесмени сподіваються що це станеться.
Підстави на для перевірки
Контролюючі органи не мають права навідуватися до підприємців, але існує чималий перелік інстанцій, на котрі не буде розповсюджуватися дія мораторію навіть в разі його затвердження. Підставами для проведення позапланової перевірки є:
- скарга фізичної особи про те, що порушені її права;
- нещасний випадок на робочому місці;
- технологічна аварія;
- рішення суду.
Представники адміністративних органів можуть здійснити аудит, якщо суб’єкт бізнесу сам попрохав про це у письмовій формі. Якщо повідомлення про перевірку не надійде до керівника компанії чи підприємця він не зобов’язаний дозволяти посадовим особам заходити на територію.
Через те що бізнес переживає зараз не найкращі часи, з пропозицією про продовження мораторію на перевірки у 2018 році виступила група депутатів.
Перелік контролюючих органів
У 2017 зазнав змін закон, котрий регулював здійснення нагляду за підприємцями та юридичними особами спрощенцями. Зменшилася кількість обмежень на заходи з контролю, не дивлячись на те, що мораторій був продовжений до кінця року.
Проводити перевірки заборонено у підприємців, які працюють у зоні АТО, або на територіях, що не контролюються українською владою, а також знаходяться на лінії зіткнення обох сторін.
Можуть здійснювати аудит решти компаній та бізнесменів включно зі спрощенцями органи:
- санітарного контролю;
- соціального захисту;
- пенсійного фонду;
- праці;
- міністерства екології.
Дозволені перевірки Антимонопольному комітету, фіскальній службі, національному банку та раді, що опікується телебаченням та радіомовленням. Підприємці сподіваються що перелік таких установ зменшиться, якщо буде прийнято рішення про мораторій 2018.
Необхідність регулювання контролю
Скорочення тиску на малі підприємства та фізичні особи трохи полегшить їм роботу. Значного росту виробництва спочатку не потрібно очікувати, але результат стане помітним через деякий час. Про це свідчить навіть інформація, яку надає офіційна статистика.
Якщо ж мораторій на проведення перевірок бізнесу у 2018 році депутати відмовляться подовжувати, варто чекати закриття багатьох компаній, які нещодавно відкрилися. Це призведе до скорочень та звільнень працівників, збільшення рівня безробіття.
Ситуація, що склалася в економічній сфері, дуже складна. Держава має допомогти бізнесу, аби він встав на ноги. Заборона тиску на малі підприємства дозволить не тільки не припинити діяльність, але й створити нові приватні установи.
Надмірний нагляд з боку державних органів заважає компаніям розвиватися, не стимулює іноземних власників капіталу інвестувати в українські підприємства. Після підписання угоди про асоціацію з ЄС в державі відкриваються нові можливості, і треба розумно цим скористуватися.
Досвід багатьох країн показує, що зменшивши контроль над малими підприємствами, можна позбутися економічної кризи, що переслідує Україну.
Умови для продовження мораторію
Якщо законопроект, який створила ініціативна група, буде розглянутий та прийнятий вищим законодавчим органом, значних змін для проведення господарської діяльності не передбачається. Планується лише заміна однієї фрази, але дуже важливою для бізнесу – продовження мораторію на перевірки. Це обмеження має закінчитися не в кінці 2018, а 2020 року. Але це не означає, що можна ігнорувати санітарні норми. Ці служби мають право навідуватися до підприємців.
Іншим контролюючим органам доведеться брати дозвіл на те, аби здійснити перевірку у відповідальних державних установах. Він не потрібний у разі рішення суду та підтвердження факту нещасного випадку на виробництві.
Зміна форм контролю
У 2017 мораторій приймався на підставі закону за номером 1728, що припиняв дію попереднього, який працював з 2012 року. Державний нагляд поширився на місцеві адміністрації, проте не торкається сфери валютного та контролю у прикордонних пунктах, банківського нагляду, галузі радіомовлення та телебачення.
Заборонені перевірки на підставі анонімних заяв, запроваджений принцип «конфлікту інтересів», не дозволяється планувати показники, за якими підприємець чи компанія притягуються до відповідальності.
Згідно з новим законом органи державного контролю повинні вказувати на офіційних сайтах нормативні акти, на підставі котрих здійснюються перевірки.
Під час заходів, навіть позапланових, обов’язково має бути присутнім сам підприємець чи довірена ним особа. В іншому випадку перевірка не може відбуватися. Раніше такій підхід діяв лише для юридичних осіб.
Форми актів, що складаються під час перевірки мають бути уніфікованими. Зараз органи ДФС користуються тими, які затверджені внутрішніми законами їхньої служби, що інколи приносить не дуже добрі наслідки для підприємців.
Підстави для недопущення перевірки
Перелік причин, за яких підприємець або компанія може не дозволити проводити заходи з нагляду, трохи розширився. До них належать:
- не подання копій документів посадовою особою;
- порушення норм періодичності проведення перевірки;
- не отримання повідомлення про передбачений захід;
- не внесення посадовою особою запису до книги реєстрації.
Сумарна тривалість перевірок для малого бізнесу не може бути більше ніж 15 днів, а саме робочих. Для таких суб’єктів господарювання, що мають незначний ризик ступеню, повинні проводитися заходи нагляду лише раз на протязі 5 років.
В сучасних умовах, в котрих виживає країна, потрібно захищати підприємців, а не тиснути на них. Інакше розвитку економіки та покращення стану основних галузей очікувати не слід. Чи буде подовжений мораторій на 2018 рік залежить від того, як голосуються народні обранці, що працюють у Верховній раді.
