Головним законом, яким визначається порядок кримінального провадження є Кримінально-процесуальний кодекс. Щороку даний документ набуває змін та доповнень, тому вже найближчого часу можна буде ознайомитись з новим КПК України зі змінами за 2022 рік. Слід зазначити, що остання редакція кодексу датується 2012 роком. Також, того ж року, зміни та доповнення вступили в дію.
Перші редакції кодексу включали близько шести сотень статей, 26 перехідних положень та 2 кінцевих. Загалом КПК складався з 46 глав та 12 розділів.
У кодексі пояснюється порядок ведення кримінального провадження, деяких видів розслідувань. Серед доповнень є пояснення до процедур розслідування у воєнний час, під час введення надзвичайного стану та в зоні АТО.
Інновації кодексу 2022
У новому кодексі виокремлено розділ про регулювання кримінального провадження. Головним завданням цього розділу є підвищення ефективності судочинства на території країни. До оновленого кодексу додані нові суб’єкти: слідчий суддя та суд присяжних. Для спрощення системи було зменшено кількість обов’язкових процесуальних документів.
Чинний КПК України 2022 почали розробляти ще в 2014 році після жахливих подій на Майдані. Саме ці події підштовхнули владу до створення нових законів, які б змогли допомогти українцям розібратись із проблемами. В середині 2014 року були внесені зміни щодо порядку розслідування та покарань в зоні дії антитерористичної операції.
Окремі розділи створені для зрадників країни та тих, хто після скоєння державного злочину переховується за кордоном. Проте всі зміни стосуються лише повнолітніх громадян. Новим є й процес сповіщення особи, яка підпала під підозру. Інформування у вигляді повісток надсилатиметься до останнього відомого місця перебування, а звіт про сповіщення публікуватиметься на сайті відповідних органів.
Строк ознайомлення з матеріалами розслідування, відтепер, не входить до загального строку розслідування. Максимальний термін утримання під вартою становитиме 1.5 року. Це стосується осіб, які вчинили тяжкі злочини. По закінченню терміну утримання, строк можна подовжити на такий самий термін.
Основні нововведення та доповнення до КПК 2022
Відповідальні особи виокремлюють інновацію, згідно якої, обидві сторони процесу (захист та обвинувачення) мають рівні права. Слід зазначити, що обидві сторони мають право самостійно збирати та додавати докази, матеріали, залучати нових свідків, спеціалістів, тощо. Виключенням є родичі, яких немає в загальному реєстрі адвокатів. Таких осіб залучати до конкретної справи не можна.
КПК України 2022 передбачає залучення до розслідування суду присяжних. Рішенням останніх, підсудний може отримати довічне позбавлення волі, або ж навпаки – виправдання. Дещо по-новому відбуватиметься вирішення питань на засіданні суду – згідно з кодексом, судді можуть приймати до уваги лише ті докази, які розглядались під час засідання. Проте рада не виключила статтю, згідно з якою під час засідання можна використовувати показання свідка, без його особистого допиту.
У поточному році судді мають право використовувати фото та відео матеріали без запиту на спеціальний дозвіл від автора.
Змін набув й інтер’єр залу засідання. Замість застарілих «кліток», підсудним спорудили скляні споруди, подібні до конструкцій камер сполучених штатів.
Злочинці можуть оскаржити винесений вирок. Це стосується й тих, хто вже давно відбуває покарання (навіть за тяжкі злочини). Посадовці аргументують це недосконалістю минулої редакції кодексу. Вони вважають, що у підсудних майже не було шансів на захист, і тому вони мають право використати цей шанс у теперішньому часі.
Які подробиці приховують звичайні статті кодексу
Коментований КПК України станом на 2022 рік повідомляє, що розслідуванням порушень вимог статей 402-425 кримінального кодексу (про несення військової служби та військові злочини) займається Державне бюро розслідувань. Проте в окремих випадках, передбаченими додатковими пунктами цих статей, розслідування ведуть: органи внутрішніх справ (у разі предметної підсудності), а до комісії розслідування можуть бути запрошені представники НБУ, члени Ради національної безпеки та оборони країни, працівники правоохоронних органів, службові та посадові особи деяких підгруп.
Пояснення до статті 213 (ч. 4) виглядає наступним чином: особа (посадова), яка здійснила затримання підозрюваного, повинна подати заяву до відповідних органів про надання безоплатної правової допомоги такому підозрюваному.
При цьому суб’єктом надання допомоги виступають:
- адвокати із Всеукраїнського реєстру, які мають право надавати допомогу;
- такі ж спеціалісти, які надають допомогу за тимчасовим контрактом;
- будь-який центр з надання вторинної допомоги.
