Ласкаво просимо! У статті ми розглянемо важливі аспекти екологічного податку 2024 року. Дізнаємося про ставки, хто зобов'язаний його сплачувати, а також які встановлені терміни для його сплати.
2023 року ставки екологічного податку було збільшено. Цей податок підлягає сплаті фізичними та юридичними особами, які займаються діяльністю, пов'язаною з викидами забруднюючих речовин в атмосферу, скиданням у водні об'єкти або утилізацією відходів. Найбільш поширеними платниками екологічного податку є стаціонарні джерела забруднення, такі як промислові підприємства. Також існують звільнення від податку певних видів утилізації відходів й у викидів, які перевищують певного порога. Сплата податку повинна здійснюватися у встановлені терміни, а ставки варіюються залежно від типу та обсягу забруднювачів, що викидаються. Також у податку на довкілля на 2024 рік передбачено особливості під час періодів воєнного стану.
Хто сплачує екологічний податок
Екологічний податок сплачується як приватними особами, так і підприємствами, що займаються діяльністю, пов'язаною з викидами забруднюючих речовин, скиданням у водні об'єкти чи утилізацією відходів. Це включає приватних осіб, бізнеси і бюджетні установи. p align=”justify”> Особливу відповідальність за сплату податку несуть стаціонарні джерела забруднення, такі як промислові підприємства. Навіть фізичні особи, які працюють як індивідуальні підприємці, зобов'язані сплачувати екологічний податок.
Таблиця:
| Категорія платника | Приклади |
|---|---|
| Приватні особи | Фізичні особи, які володіють автомобілями, власниками житлових будинків |
| Підприємства | Промислові компанії, виробничі підприємства |
| Стаціонарні джерела забруднення | Енергетичні установки, хімічні заводи, сталеливарні комбінати |
Необхідно зазначити, що екологічний податок є обов'язковим для кожного платника, і порушення обов'язку його сплати може спричинити штрафи та відповідальність за екологічні збитки. Тому важливо дотримуватися вимог законодавства та своєчасно сплачувати податок, щоб зробити внесок у охорону навколишнього середовища та розвиток сталої економіки.
Хто не сплачує екологічний податок
Існують випадки, коли підприємства та приватні особи звільняються від сплати екологічного податку. Основними категоріями звільнення є безвідходні виробництва та укладання договорів на утилізацію відходів. В рамках безвідходного виробництва можливе звільнення від податку для підприємств, які використовують відходи у вигляді вторинної сировини та переробляють їх на своїй території.
Також певні суб'єкти можуть бути звільнені від сплати податку, якщо укладають договори із спеціалізованими компаніями чи комунальними службами на утилізацію та управління відходами. Звільнення з податку надається за умови дотримання термінів передачі відходів.
«Безвідходні виробництва та договори на утилізацію відходів є важливими інструментами у скороченні забруднення навколишнього середовища та сприяють розвитку стійкої економіки», – зазначає експерт у галузі екологічного оподаткування.
Важливо, що фізичні особи, які не зареєстровані як підприємці, також звільняються від сплати екологічного податку.
Приклади звільнення від екологічного податку:
- Безвідходні виробництва, що використовують відходи як вторинну сировину на своїй території.
- Підприємства, які уклали договори на утилізацію відходів із спеціалізованими компаніями чи комунальними службами.
- Фізичні особи, які є підприємцями.
Таблиця: Звільнення з екологічного податку
| Категорія | Умови звільнення |
|---|---|
| Безвідходні виробництва | Використання відходів як вторинна сировина на своїй території |
| Договори на утилізацію відходів | Укладання договорів із спеціалізованими компаніями або комунальними службами на утилізацію та управління відходами |
| Фізичні особи | Не є підприємцями |
Дозволи на викиди забруднюючих речовин та ліцензії на поводження з небезпечними відходами
Для дотримання вимог екологічного законодавства, підприємствам та організаціям, які підлягають сплаті екологічного податку та здійснюють викиди забруднюючих речовин або поводження з небезпечними відходами, необхідно отримати спеціальні дозволи та ліцензії. Дозволи на викиди забруднюючих речовин потрібні для викидів в атмосферу, а ліцензії на поводження з небезпечними відходами необхідні для їх утилізації.
Дозволи та ліцензії видаються регіональними органами влади. Відсутність необхідних дозволів або ліцензій може спричинити штрафи та відповідальність за екологічні збитки. Тому підприємствам слід завчасно звернутися до відповідних органів та оформити всі необхідні документи відповідно до вимог закону.
Наявність дозволів на викиди забруднюючих речовин та ліцензій на поводження з небезпечними відходами є важливим аспектом ведення екологічно відповідальної діяльності. Це дозволяє гарантувати дотримання норм і правил у галузі охорони навколишнього середовища та забезпечити безпечне поводження з небезпечними відходами.
Вимоги щодо отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин
- Подання документації, що підтверджує характеристики та обсяги викидів;
- Дотримання нормативів та вимог щодо мінімізації викидів та охорони навколишнього середовища;
- Проведення екологічної експертизи та отримання позитивного висновку;
- Внесення відповідних платежів та зборів за розгляд заявки.
Строки подання декларації з екологічного податку
Терміни подання декларації з екологічного податку є важливими як для платників податків, так і для міністерства захисту навколишнього середовища та природних ресурсів. Декларація з екологічного податку – це обов'язковий інструмент у системі оподаткування, передбачений податковим кодексом України.
Згідно з наказом міністерства захисту навколишнього середовища та природних ресурсів, починаючи з 1 січня 2022 року, усі платники податків, які здійснюють зберігання радіоактивних відходів, зобов'язані подавати податкову декларацію з екологічного податку. Це поширюється усім, хто займається цією діяльністю, включаючи як комерційні підприємства, і місцеве самоврядування.
Декларація з екологічного податку має бути подана до 31 грудня 2023 року. Важливо відзначити, що поховання відходів потребує особливої уваги та підкреслює екологічну відповідальність.
Під час подання декларації платники податків повинні уважно заповнити бланк, додаток 1 до декларації, вказавши всі необхідні відомості про вид відходів та їх зберігання. Екологічний податок на захоронення відходів розраховується залежно кількості тонн відходів та його характеристик, включаючи радіоактивні відходи.
Таким чином, платники податків зобов'язані дотримуватися алгоритму заповнення декларації з екологічного податку, дотримуватись усіх термінів та правил, встановлених державною податковою службою. Недотримання цих правил може призвести до нарахування податку та зборів, а також податкових зобов'язань.
Навколишнє середовище та природні ресурси вимагають особливого захисту, і податок на поховання відходів є одним із інструментів, спрямованих на підтримку екологічної стійкості. Внесення змін до податкового кодексу у цій сфері є новою сферою розвитку та контролю за екологічною обстановкою.
Тому необхідно серйозне ставлення до подання декларації з екологічного податку, щоб уникнути нарахування податку та забезпечити баланс між економічною діяльністю та турботою про навколишнє середовище.
Алгоритм заповнення декларації з екологічного податку
Заповнення декларації з екологічного податку – це важливий процес, який потребує уваги та точності, особливо з урахуванням змін у податковому законодавстві України. Давайте розглянемо алгоритм заповнення цієї декларації.
1. Визначте ваш статус платника податків. Насамперед, необхідно визначити, чи ви є платником податків відповідно до податкового кодексу України. Це може включати підприємства, що займаються управлінням відходами або інші організації, що мають відношення до екологічного податку.
2. Визначте період декларування. Вкажіть період, за який ви надаєте декларацію. Відповідно до нових змін, податковий обов'язок поширюється на платників податків з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2024 року.
3. Зберіть потрібну інформацію. Підготуйте всі необхідні документи та дані, включаючи перелік територій, де проводиться діяльність, пов'язана з утилізацією відходів, та відомості про вид відходів, які ви обробляєте.
4. Заповніть декларацію. Використовуйте нову форму декларації з екологічного податку, яку було введено відповідно до рамкового закону. Уважно вкажіть усі необхідні дані, включаючи інформацію про кожне стаціонарне джерело забруднення, крім радіоактивних відходів.
5. Вкажіть інформацію про код речовини. У новій формі декларації також передбачено вказівку коду речовини, що допомагає класифікувати та облік цих речовин у межах платників податків.
6. Додайте необхідні документи. До декларації прикріпіть усі необхідні додатки, які можуть знадобитися відповідно до вимог податкової служби.
7. Підготуйтеся до подання декларації. Термін подання декларації з екологічного податку 2023 року до 6 травня 2024 року. Переконайтеся, що ви готові заповнити та подати вашу декларацію до цієї дати.
8. Врахуйте особливості оподаткування. Пам'ятайте, що екологічний податок може не стягуватися, якщо платник податків відповідає певним критеріям, наприклад, якщо вони не мають зобов'язань щодо нарахування та сплати цього податку.
9. Слідкуйте за змінами. Оскільки екологічний податок та пов'язані з ним правила можуть змінюватись, будьте в курсі останніх оновлень у податковому законодавстві.
Заповнення декларації з екологічного податку – це відповідальний процес, який потребує уваги до деталей та дотримання всіх необхідних вимог. Бухгалтери та податкові фахівці повинні бути особливо обережні і дотримуватися цього алгоритму, щоб уникнути проблем з оподаткуванням та забезпечити дотримання екологічних норм.
Вимоги щодо отримання ліцензій на поводження з небезпечними відходами
- Подання повної інформації про характеристики та склад небезпечних відходів;
- Забезпечення безпечного збирання, зберігання, транспортування та утилізації відходів;
- Дотримання вимог щодо маркування, маніфестації та звітності;
- Наявність кваліфікованого персоналу та обладнання для поводження з небезпечними відходами.
| Перелік необхідних дозволів | Перелік необхідних ліцензій |
|---|---|
| 1. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин, у атмосферу. | 1. Ліцензія на поводження з небезпечними відходами класу I. |
| 2. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин у водне середовище. | 2. Ліцензія на поводження з небезпечними відходами класу ІІ. |
| 3. Дозвіл на поводження з небезпечними відходами. | 3. Ліцензія на поводження з небезпечними відходами класу ІІІ. |
Звертаємо увагу, що перелік дозволів та ліцензій може різнитися залежно від конкретної діяльності підприємства та вимог регіональних органів влади.
Стаціонарне джерело забруднення: визначення та приклади
Стаціонарне джерело забруднення відноситься до закріпленого об'єкта, такого як завод, цех або установка, що викидає забруднюючі речовини у навколишнє середовище. Ці джерела можуть містити промислові підприємства, енергетичні установки та інші види інфраструктури. Стаціонарні джерела забруднення є головним об'єктом під час визначення відповідальності за сплату екологічного податку. На них поширюються регулювання та вимоги щодо мінімізації їх негативного впливу на навколишнє середовище.
Приклади стаціонарних джерел забруднення:
| Сектор | Приклади стаціонарних джерел забруднення |
|---|---|
| Виробництво | Хімічні заводи, сталеварні, цементні заводи |
| Енергетика | Теплоелектростанції, газові та нафтові електростанції |
| Транспорт | Порти, аеропорти, автодороги |
| Житлово-комунальне господарство | Теплові мережі, очисні споруди, сміттєзвалища |
Всі ці сектори мають значний вплив на навколишнє середовище та повинні сплачувати екологічний податок, ґрунтуючись на типі та обсязі викидів забруднюючих речовин.
Стаціонарне джерело забруднення – це невід'ємна частина регуляторних заходів, спрямованих на захист довкілля та сприяння сталому розвитку. Це допомагає врівноважити економічну діяльність із необхідністю охорони природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Приклади стаціонарних джерел забруднення
Промислові підприємства та енергетичні установки є прикладами стаціонарних джерел забруднення. Вони випускають різні види забруднюючих речовин у навколишнє середовище, такі як викиди в атмосферу та скиди у водні джерела. Промислові підприємства, включаючи заводи та фабрики, створюють значну кількість відходів та застосовують технології, які можуть суттєво вплинути на екологічну обстановку.
Енергетичні установки, такі як електростанції та теплові електростанції є одними з найбільш значущих стаціонарних джерел забруднення. Вони виробляють електроенергію, використовуючи різні види палива, такі як вугілля, нафту чи газ. У процесі генерації електроенергії ці установки виділяють значну кількість парникових газів та інших шкідливих речовин, які негативно впливають на навколишнє середовище та здоров'я людей.
Приклади стаціонарних джерел забруднення:
| Тип джерела забруднення | Приклади |
|---|---|
| Промислове підприємство | Хімічні заводи, металургійні комбінати, цементні заводи |
| Електростанції | Вугільні, газові, ядерні електростанції |
| Нафтопереробні заводи | Нафтопереробні заводи, рафінерії нафти |
| Теплові електростанції | Теплові електростанції на газі, вугіллі, нафті |
Ці приклади показують, що стаціонарні джерела забруднення є значним джерелом викидів та забруднення довкілля. Вони мають великий вплив на зміну клімату, якість повітря та водних ресурсів. Тому важливо розробляти та впроваджувати заходи для зниження та контролю викидів цих джерел, а також шукати більш екологічно чисті альтернативи у виробництві та енергетиці.
Чи можна використовуючи мобільні електрогенератори не платити еконалог
Використання мобільних електрогенераторів не звільняє суб'єкт від сплати екологічного податку, якщо він викидає забруднюючі речовини у довкілля. Податкові зобов'язання засновані на викидах або скиданнях самих забруднюючих речовин, незалежно від типу обладнання, що використовується. Суб'єкти, що викидають забруднюючі речовини, незалежно від того, чи використовують вони мобільне чи стаціонарне обладнання, все одно підлягають сплаті екологічного податку.
Можливість використання мобільних електрогенераторів не впливає на обов'язки зі сплати податку, оскільки важливо враховувати сам факт викидів або скидів забруднюючих речовин. Виняток із сплати податку залежить від обсягу та типу викидів кожного суб'єкта, а не від типу використовуваного обладнання. Таким чином, використання мобільних електрогенераторів не є підставою для звільнення екологічного податку.
Тому, щоб уникнути сплати екологічного податку, суб'єктам необхідно знижувати обсяг та вплив своїх викидів або скидів забруднюючих речовин, а не покладатися на тип обладнання, що використовується для цього.
Особливості екологічного податку в умовах воєнного стану
Під час воєнного стану у правилах та ставках екологічного податку можуть бути внесені деякі зміни. В особливих умовах, коли на території країни відбувається військовий конфлікт, встановлюються додаткові норми та звільнення від сплати податку для організацій, що перебувають у зоні конфлікту. Це робиться для пом'якшення фінансового навантаження за умов кризи. Конкретні особливості та умови цих звільнень можуть змінюватись в залежності від характеру конфлікту та реакції уряду.
Приклади звільнення від екологічного податку під час воєнного стану:
- Організації, чия діяльність безпосередньо пов'язана з конфліктом і чиї джерела забруднення зазнали руйнування або пошкодження, можуть бути тимчасово звільнені від сплати податку.
- Військові основи і об'єкти оборони, здійснюють роботу у умовах воєнного конфлікту, може бути звільнено від сплати податку період дії воєнного стану.
У період воєнного стану держава може вживати спеціальних заходів, щоб полегшити фінансове навантаження на організації, що знаходяться в зоні конфлікту, включаючи звільнення від екологічного податку.
Особливості екологічного податку умовах військового становища спрямовано підтримку та допомогу організаціям, які потрапили у скрутну ситуацію під час військового конфлікту. Це дозволяє їм зосередитись на відновленні та забезпеченні безпеки, зменшуючи при цьому фінансове навантаження, яке вони несуть у вигляді податкових зобов'язань.
Як уникнути екологічного податку при розміщенні відходів
При розміщенні різних типів відходів є винятки з обов'язковості сплати екологічного податку. Наприклад, фізичні особи або організації, що розміщують відходи, такі як лампи, шини або золу, на своїй території можуть бути звільнені від податку. Однак ці винятки надаються за умови дотримання певних умов, таких як використання процесів закритого циклу виробництва або наявність договору на вивезення та утилізацію відходів.
Ось кілька прикладів виключень для розміщення відходів:
- Фізична особа, яка самостійно утилізує відходи на своїй території у рамках безвідходного виробництва.
- Організація, яка має контракт на правильну видачу та управління відходами зі спеціалізованими компаніями або комунальними службами.
Ці винятки дають змогу знизити фінансове навантаження на осіб, які займаються розміщенням відходів, за умови дотримання всіх вимог та умов, встановлених законодавством.
| Тип відходу | Умови звільнення з податку |
|---|---|
| Лампи | Розміщення відходів у рамках закритого виробничого циклу |
| Шини | Укладання договору на вивезення та утилізацію відходів |
| Зола | Самостійна утилізація на своїй території у рамках безвідходного виробництва |
Розміщення відходів відповідно до встановлених вимог та використання винятків, передбачених для певних типів відходів, дозволить уникнути необхідності сплати екологічного податку та сприятиме більш ефективному використанню ресурсів та охороні навколишнього середовища.
Як уникнути екологічного податку, якщо викиди СО2 у межах 500 тонн
Якщо викиди вуглекислого газу (CO2) від суб'єкта господарювання становлять менше 500 тонн на рік, його можна звільнити від сплати екологічного податку. Однак таке звільнення поширюється лише на викиди CO2 і не стосується інших забруднюючих речовин. Якщо викиди CO2 перевищують встановлений поріг 500 тонн, суб'єкту доведеться сплатити екологічний податок на основі перевищуючих викидів.
Для більш точних та надійних даних про викиди CO2 рекомендується регулярно проводити моніторинг та облік викидів. Це допоможе суб'єктам господарювання контролювати свою діяльність та вживати заходів для скорочення викидів забруднюючих речовин.
Зниження викидів CO2 не тільки допоможе уникнути сплати екологічного податку, а й сприяє більш екологічно чистій та стійкій діяльності підприємства. Впровадження енергоефективних технологій, використання поновлюваних джерел енергії та оптимізація процесів виробництва допоможуть скоротити викиди та витрати на енергію.
Переваги скорочення викидів CO2:
- Скорочення екологічного податку
- Підвищення енергоефективності
- Зниження витрат за енергію
- Поліпшення іміджу підприємства
| Показник | Перевищення викидів CO2 | Скорочення викидів CO2 |
|---|---|---|
| Екологічний податок | Збільшення вартості податку залежно від перевищення викидів |
Звільнення з податку за дотримання обмежень у 500 тонн CO2 на рік |
| Енергоефективність | Великі витрати на енергію через неефективні технологій |
Скорочення витрат на енергію та підвищення ефективності підприємства |
| Імідж підприємства | Негативне сприйняття товариства у зв'язку з екологічними проблемами |
Позитивний імідж як екологічно чистої компанії |
Скорочення викидів CO2 – це не лише відповідальний підхід до охорони навколишнього середовища, а й вигідне рішення для бізнесу. Впровадження заходів щодо скорочення викидів може призвести до зниження витрат на енергію та підвищення ефективності підприємства. Будьте уважні до своїх екологічних зобов'язань та впроваджуйте еко-ініціативи у свою діяльність – це дозволить вам уникнути сплати екологічного податку та сприяє створенню здоровішої та стійкішої економіки.
Кому не потрібно подавати декларацію з еконалогу 2024 року?
Декларація еконалогу в управлінні відходами є обов'язковою для багатьох організацій та підприємств, проте існують певні винятки, хто не зобов'язаний подавати цю декларацію.
1. Фізичні особи. Фізичні особи зазвичай не зобов'язані подавати декларацію з еконалогу 2024 року. Цей податок у більшості випадків застосовується до юридичних осіб та підприємств.
2. Малі бізнеси та підприємства. Якщо ваше підприємство не має зобов'язань щодо сплати екологічного податку, вам також не потрібно подавати декларацію. Податкові зобов'язання у цій галузі поширюються на підприємства, які мають справу з управлінням відходами або утилізацією відходів із комунальними чи спеціалізованими характеристиками.
3. Територіальні обмеження. Якщо ваша діяльність не проводиться на територіях, що підпадають під податкове законодавство, наприклад, якщо ви не розташовані на спеціальних майданчиках для обробки відходів, то вам може не знадобитися подавати декларацію з еконалогу.
4. Відсутність нарахування податку. Якщо ви не нараховуєте та не сплачуєте екологічний податок відповідно до вимог податкового кодексу України, то подання декларації також може не знадобитися.
5. Сфери діяльності. Важливо пам'ятати, що ця декларація може не стосуватися всіх сфер діяльності. Наприклад, вона може не застосовуватися до бізнесів, які не є джерелами забруднення навколишнього середовища, за винятком радіоактивних відходів.
6. Залежить від коду речовини. Також слід зазначити, що обов'язок подавати декларацію може залежати від коду речовини, яка використовується або виробляється у вашій діяльності.
7. Перевірте із змінами. З огляду на те, що екологічне оподаткування може зазнавати змін та доповнень у податковому законодавстві, важливо стежити за останніми оновленнями, щоб переконатися, що ваша організація не підпадає під обов'язок подання декларації.
Таким чином, необхідно ретельно вивчити вимоги податкового законодавства та переконатися, що ваша діяльність виключена із зобов'язання щодо подання декларації з еконалогу 2024 року, щоб уникнути зайвих адміністративних тягарів.
Кому платити екологічний податок, якщо джерело забруднення здається в оренду
Якщо стаціонарне джерело забруднення здається у найм іншій особі, відповідальність за сплату екологічного податку лежить на арендаторе. Особа, яка використовує орендоване обладнання чи споруду, несе відповідальність за сплату податку, оскільки протягом терміну оренди вони вважаються активним користувачем джерела забруднення. Власник орендованого устаткування чи споруди несе відповідальності за сплату податку, якщо він самостійно не продовжує експлуатацію джерела забруднення.
У разі оренди стаціонарного джерела забруднення, орендар стає відповідальним за дотримання норм та вимог щодо обмеження викидів забруднюючих речовин, а також проходження відповідної екологічної експертизи. Орендар повинен забезпечити дотримання нормативів екологічної безпеки та у разі порушення відповідальність за екологічні збитки лежатиме на ньому.
Визначення відповідальності за сплату екологічного податку у разі оренди джерела забруднення ґрунтується на принципі активного користувача. Це означає, що особа, яка активно використовує джерело забруднення у своїй діяльності, несе фінансову відповідальність за її експлуатацію та сплату податку. Власник устаткування чи споруди, будучи пасивним учасником процесу, зобов'язаний сплачувати податок.
Важливо, що договір оренди має чітко визначити обов'язки сторін щодо сплати податку та екологічного контролю над використанням орендованого джерела забруднення. Це допоможе уникнути потенційних суперечок та непорозумінь між орендодавцем та орендарем.
Приклад схеми оренди стаціонарного джерела забруднення:
| Орендодавець (власник обладнання чи споруди) | Орендар (особа, яка використовує орендоване джерело забруднення) |
|---|---|
| Не несе відповідальності за сплату екологічного податку | Повинен сплачувати екологічний податок відповідно до обсягу забруднень |
| Не повинен проходити екологічну експертизу | Повинен проходити екологічну експертизу та дотримуватись нормативів екологічної безпеки |
- Орендар повинен включити вартість екологічного податку до свого бюджету та враховувати його при розрахунку економічної ефективності використання орендованого джерела забруднення.
- Орендар зобов'язаний надати звіти та документацію, що підтверджує дотримання екологічних норм та вимог, а також сплату екологічного податку у строки, встановлені законодавством.
- У разі порушення екологічного законодавства та невиконання зобов'язань зі сплати податку, орендар може бути притягнутий до адміністративної та кримінальної відповідальності, а також зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані довкіллю.
Екологічний податок є важливим інструментом для популяризації стійких практик та зниження забруднення. Він стягується з фізичних осіб та організацій, які займаються діяльністю, пов'язаною з викидами, скидами чи утилізацією відходів. Ставки та звільнення від екологічного податку різняться залежно від типу та обсягу забруднюючих речовин, що викидаються. Важливо розуміти свої зобов'язання та дотримуватись відповідних правил і норм, щоб сприяти захисту навколишнього середовища та розвитку стійкої економіки.
Екологічний податок сприяє екологічній свідомості та стимулює впровадження інноваційних рішень у сфері охорони навколишнього середовища. Він сприяє підвищенню ефективності використання ресурсів та скорочення негативного впливу на навколишнє середовище. Через сплату екологічного податку кожен з нас може зробити свій внесок у збереження природи та створення безпечної обстановки для майбутніх поколінь.
Екологічний податок – це крок у бік більш зеленої та стійкої економіки. Він заохочує компанії та приватних осіб усвідомлено ставитися до питань екології та своєчасно оплачувати свої зобов'язання. Разом ми можемо зберегти наш навколишній простір та створити найкраще екологічне середовище для майбутніх поколінь. Пам'ятайте, внесення екологічного податку – це не лише обов'язок, а й можливість зробити світ кращим сьогодні й у майбутньому.
