Для того, щоб відстежити свою заробітну плату та зрозуміти скільки саме коштів відраховується на оплату усіх податків, кожному працевлаштованому українцю варто більш детально дізнатись як саме бухгалтерія установи (підприємства) здійснює нарахування зарплати 2020 рік.

Оклад та мінімальна зарплата

Основою кожної заробітної плати є оклад. Його нараховують за фіксовану кількість годин (наприклад, за тиждень чи календарний місяць), або за кількість відпрацьованих годин. Оскільки одиницею робочого часу може бути не тільки п’ятиденний тиждень чи день, але й година, то бухгалтерія або відділ кадрів повинен вести табелі робочого часу для кожного працівника.

Відповідно до чинного законодавства, працевлаштовані українці не можуть мати оклад менший, аніж той, що визначається урядом та затверджується парламентом в рамках ухвалення бюджету країни на наступний рік. Таким чином, ані державні установи, ані приватні компанії не можуть нараховувати менше, аніж 2102 грн.

Особливість нарахування зарплати 2020 рік полягає ще й в тому, що бухгалтерам також потрібно брати до уваги і встановлений рівень мінімальної заробітної плати. Так, якщо працівник працює на «голу ставку», то до неї працедавець повинен дораховувати ще ту суму коштів, якої бракує для нарахування МЗП. З початком нового року цей важливий чинник зупинився на позначці 4407 грн.

Для кращого розуміння варто навести приклад нарахування зарплати в Україні. Припустимо, людина влаштувалась на повний робочий день. Його оклад становить 2500 грн.

Доплато до найменшої зарплати в цьому разі становить 1907 грн. (оскільки 4407-2500=1907). Тому працедавцям та бухгалтерам доцільніше орієнтуватись саме на МЗП. Оклади із тарифних сіток та тарифні коефіцієнти ж в більшій мірі використовуються для обґрунтованого збільшення окладу працівника, котрий виконує професійну чи важку роботу.

А якщо робочий день неповний?

Законодавством передбачаються ситуації, коли людина відпрацьовує не повний робочий день. В цьому разі нарахування заробітної плати у 2020 року відбувається відповідно (а точніше пропорційно) до того часу, який було відпрацьовано. Як же ж тоді вимога щодо забезпечення працівникові МПЗ? Ця умова зберігається, але до рахування відбуваються також пропорційно. Відтак, працедавець не буде переплачувати за ті години, які не були використані для виконання обов’язків.

Наведемо приклад: працівник працює на чверть ставки. Його оклад 2500 грн.

Спочатку розраховуємо ставку для нарахування: 2500 х 0,25 =625 грн.

Дальше визначаємо мінімальну з/п для нього: 4407 х 0,25 = 1101,75 грн.

Обчислюємо до рахування: 1101,75-625 = 476,75 грн.

Індексування зарплат

Індексувати заробітні плати потрібно усім працівникам, незалежно від того який саме у них оклад. Бухгалтерам не потрібно самостійно визначати суму індексації. Індекси споживчих цін щомісячно надаються Держстатом. Помилковим є твердження, що здійснювати індексування потрібно наприкінці року. Терміни залежать від того, коли востаннє піднімалась зарплата працівнику. За порушення такої норми, працедавець може бути оштрафованим на суму у розмірі від 10 ПМ, а станом на 2020-й рік – це понад 43 тис. грн.. за одного лише працівника.

Досвідчені бухгалтери в такому разі пропонують працедавцям кожні 2-3 місяці збільшувати оклади для своїх робітників, таким чином поріг у розмірі 103% індексу інфляції не досягається і, відповідно, працівник більше не отримує змоги претендувати на індексацію, однак має збільшену зарплату. Це варіант, котрий ідеально підходить двом сторонам.

Інші нарахування

Окрім нарахування мінімальної зарплати в 2020 році, бухгалтерам доводиться здійснювати й інші різновиди розрахунків. Так, лікарняні та відпускні є тими різновидами нарахувань, котрі розраховуються у період, коли сам працевлаштований не перебуває на робочому місці. В цьому разі він може розраховувати на свою середньостатистичну зарплату.

Якщо особа звільняється, але ще не встигла використати гарантованих їй законом днів відпочинку, бухгалтерія повинна відшкодувати їх грошима.

Також працівник може отримувати доплати, премії, надбавки тощо.

Зарплатні податки

Розрахунок нарахувань та утримань із заробітної плати здійснює також бухгалтерія підприємства. По суті, саме підприємство виступає страховим актором, котрий здійснює обчислення податків із заробітної плати працівника та передає їх у відповідні фонди.

Обов’язковими до сплати усіх працевлаштованих українців є:

• ПДФО – він, як і раніше, становить 18% від нарахованої бухгалтером суми;
• військовий збір – це 1,5% із загальної суми.

Важливо врахувати, що до уваги також потрібно брати і лікарняні, відпускні, усі різновиди доплат, окрім компенсацій за витрати під час відрядження.

Певні категорії громадян (батько чи матір двох і більше дітей, малозабезпечені та деякі інші) мають змогу користуватись так званою соціальною податковою пільгою, котра звільняє працевлаштованого від сплати податків або зменшує їх.