Виповнюється 17 років з дня смерті волейболіста, який народився 10 травня 1981 року в Пшасниш. Він спочатку збирав волейбол в UKS Olimpia Ostrołęka, а потім перебрався до MKS MOS Wola Варшава. Чудові результати, яких він досяг на молодіжному рівні, серед яких, серед інших Бронзова медаль кадетського чемпіонату світу та юніорського чемпіонату Польщі означала, що Станіслав Ґосціняк – легенда не лише польського, а й світового волейболу, творець фортеці АЗС Ченстохова – зацікавився молодим струнким середняком. Саме Ґосціняк разом із тодішнім президентом клубу з Ясної Гури Анджеєм Ґолашевським виступали за переведення Ґолаша в команду, яка була не лише успішною, а й була відомою чудовою підготовкою молоді. У 2000 році Арек відправився в біло-зелені гуртожитки, де провів чотири роки. Тоді його талант яскраво засяяв.
Станіслав Ґосціняк (ліворуч) був дуже важливою фігурою для Арека (фото: PAP)
Він блискуче виступав у кольорах AZS у Ченстохові. Він зміг обіграти більш досвідчених гравців зі складу. Дам’ян Дацевіч досі пам’ятає, як на одному з тренувань вони мірялися. Коли Арек відскочив від землі, решта зрозуміли, що змагатися з ним немає сенсу …
Арек любив фотографувати та комп’ютерні ігри. Зі своїм другом Кшиштофом Ігначаком вони могли годинами сидіти перед монітором комп’ютера, коли виступали разом у Ченстохові. Стрункий, високий і надзвичайно жвавий конкурент справляв враження спокійної та неймовірно спокійної людини. Роздягальня АЗС, яка тоді кишіла представниками Польщі, швидко «прийняла» Арека і прийняла його до своїх лав – з поваги до його таланту та майстерності, ніби розуміючи, що в команді справжній діамант.
Величезний талант, підкріплений характером і працьовитістю, змусили Арека швидко потрапити до дорослої збірної Польщі, з якою він поїхав на Олімпійські ігри в Афінах 2004 року. За збірну Польщі провів 141 матч. Тим часом, будучи волейболістом АЗШ, він тричі вигравав віце-чемпіони країни, щоразу програючи битву за золото «Мостосталь Азоти Кендзежин-Козьле». До цього варто додати бронзову медаль PLS і такий же диск в кубку Top Teams, сьогоднішньому CEV.
Наступні роки були для Арека все кращими – як у професійній, так і в приватній сфері. Весілля з коханою Агнешкою, перехід до команди «волейбольний Реал Мадрид», яка тоді була командою Lube Banca Macerata, і перспектива поїздки з представництвом на чемпіонат світу до Японії. На жаль, доля виявилася жорстокою.
Не минуло й двох місяців після весілля, як Арек загинув в автокатастрофі в Австрії – по дорозі в Італію. Машина, за кермом якої була дружина волейболіста, повернула праворуч і врізалася в бетонну стіну. Його смерть шокувала всю Польщу і весь волейбольний світ. Можна лише здогадуватися, скільки ще міг досягти Арек. Здзіслав Амброзяк казав, що він конкурент із «стратосферним діапазоном».
Похорон Аркадіуша відбувся в костелі св. Франциска Ассізького в Остроленці (фото: PAP)
Команда під керівництвом Рауля Лозано в 2006 році вийшла на друге місце в світі. На церемонії нагородження учасники змагань одягли футболки з номером «16» на згадку про Арека, який, безумовно, був з ними. За нього не грали, бо не могли. причина? Тоді з ними грався Арек. Пам’ять про нього ніколи не зникне.
Польські волейболісти у футболках з номером «16» на церемонії нагородження чемпіонату світу в Японії (фото: PAP)
