Результати аудиту NIK у селах. «Мільярди літрів витраченої води»

«Інспектовані водопровідні компанії неефективно управляли водними ресурсами, а їхній нагляд за колективним водопостачанням був неефективним. Водопровідні мережі в інспектованих провінціях були старими, а їх технічний стан залишав бажати кращого. Незважаючи на це, ¾ перевірених компаній робили не доручати їх до перевірки.періодичному виданні, також був відсутній постійний моніторинг», – повідомила ВАК.

Вона додала, що «як наслідок – численні збої у системі водопостачання та викликані ними колосальні збитки: перевірені підприємства витрачали близько третини виробленої води». «Проблеми з якістю води були аж на 80% блоків. У крайніх випадках вода була непридатною для споживання кілька сотень днів, а умовно корисною до восьми років. Основна причина виявлених порушень — відсутність грошей на виконання завдань», – наголосили у Палаті.

«Більше ніж на половині блоків втрати води за період, охоплений аудитом, перевищили 30% виробленої та закачаної в мережу води. На 45% перевірених підприємств втрати води становили більше половини обсягу води. проданої води, а в шести блоках втрати води перевищили 60% від цього обсягу», – повідомляє НІК.

Вона пояснила, що «більшістю перевірених підприємств вжито заходів щодо зменшення втрат води, серед яких, зокрема: герметизація мережі, ліквідація старих водозаборів, встановлення та заміна приладів обліку води, а також модернізація та поточний ремонт мережі».

«Значною проблемою була відмовність системи водопостачання. Загалом за період, що охоплює аудит, на підприємствах зафіксовано близько 1,8 тис. відмов. У середньому за 2019-2021 рр. (перше півріччя) у перевірених суб’єктів виявлено 90 несправностей водопровідної мережі», – повідомили у ВАК.

Вона додала, що “частота збоїв водопровідних мереж співіснувала з нерегулярністю їх періодичних перевірок”. «Більше 75% перевірених підприємств не проводили такі перевірки: 14 із 20 не проводили їх взагалі, а одне проводило лише 1% усієї водопровідної мережі. відсутність фінансових ресурсів або незнання чинних регламенту », – вказали в палаті.

«Більше 80 відсотків перевірених підприємств вода не завжди відповідала параметрам, які вимагаються нормативними документами про якість води. На чверті перевірених підприємств принаймні 20 відсотків проб води, перевірених державними районними санітарними інспекторами або самим підприємством, як частина внутрішнього контролю» – повідомила НІК.

Ще однією проблемою став поганий технічний стан водопровідних мереж. «Відсутність огорожі, невидимі засуви, поржавілі та замошенілі колодязі, вологі плями та тріщини на стінах чи зламана вентиляційна решітка на стелі – це лише частина порушень, на які вказують районні інспекції будівельного нагляду (ПІНБ). За розпорядженням Вищої контрольної палати ці підрозділи здійснили перевірки 41 водоочисної станції та 59 ділянок водопровідної мережі», – написали в палаті.

“На семи з 20 об’єктів не всі водозабори мали визначену охоронну зону, встановлення якої вимагає Закон про воду. Майже на половині підконтрольних підприємств (8 з 20) ці зони не функціонували належним чином. Основною проблемою була неналежна охорона зони безпосередньої охорони, тобто паркан був у поганому технічному стані, його взагалі не було або були відкриті в’їзні ворота», – вказано у результатах перевірки.

“Сім із 20 перевірених підприємств не мали дозволів на воду. Відповідно до положень Закону про воду, дозвіл на воду потрібен, зокрема, для надання водних послуг, таких як збір, очищення або утримання підземних або поверхневих вод, збирання та очищення стічних вод.», – повідомили в палаті.

Вона також пояснила, що «у 2020 році на чверті перевірених підприємств витрати на колективне водопостачання були вищими за отримані з цього приводу доходи», а «керівники перевірених підрозділів часто наголошували, що кошти на їх розпорядження дозволено лише для фінансування поточної діяльності».

“Аудит Вищої контрольної палати виявив значні диспропорції в доступі до систем водопостачання та водовідведення. У муніципалітетах, які охоплюють сферу діяльності перевірених підрозділів, майже всі жителі мали доступ до мережі водопостачання (в середньому 95%) ), тоді як лише половина з них (в середньому 51%) мали доступ до каналізаційної мережі», – повідомили в палаті.

Згідно з даними Центрального статистичного управління Польщі, у 2020 році на управління водними ресурсами було витрачено приблизно 2,7 мільярда злотих, включаючи переважно будівництво інфраструктури питної води. Інвестиції у водозабір і водопостачання склали майже половину всіх витрат на основні засоби водного господарства.

Аудит проводився з ініціативи Вищої контрольної палати в п’яти воєводствах: Куявсько-Поморському, Любуському, Мазовецькому, Опольському та Поморському і охоплював діяльність 20 підприємств водопостачання. Контрольований період 2019-2021 рр. (30 вересня).