Голова кліматичного фонду «Північний потік-2» відмовляється його розпускати
– Змінюється світ навколо нас, змінюється клімат, змінюються соціальні очікування. Як наслідок, перед державною адміністрацією та економікою постали нові виклики. Ці виклики мають бути пов’язані з тим, що ми одночасно дбаємо про природне середовище та польську природу, додала міністр Голінська.
Кліматичний саміт TOGETAIR2022 відбудеться в бібліотеці Варшавського університету, яка була організатором заходу, а також у численних університетах та наукових установах. проф. Привітала учасників також віце-президент групи ректора з питань екології та кліматичної кризи Агата Дзевульська: – Ми з великим інтересом стежимо за дебатами під час саміту. Університет має бути відкритим не лише для студентів, а й для інших середовищ та проблем, які є суспільно важливими. Як університет, ми здійснюємо багато зелених ініціатив, прикладом яких є Зелений університет і створена нами платформа Зелений діалог. Те, що ми можемо зробити, щоб запобігти зміні клімату, — це дослідження: як запобігти посухі, як боротися з пандемією, як створити екологічний капітал. Це дослідження в галузі точних наук, а також соціальних і гуманітарних наук.
Транскордонне співробітництво щодо землі
На відкритій панелі про міжнародне співробітництво з питань клімату, модератором якої виступила Зофія Ванат, Politico, були польські та іноземні гості, наголошуючи на необхідності міжнародної угоди.
– Ми прагнемо до кліматичної нейтральності до 2050 року і маємо чіткий шлях до цієї мети. Ми маємо намір виробляти енергію в основному з відновлюваних джерел енергії до 2040 року. Естонія та її економіка переживають велику зелену трансформацію. Ми скоротили викиди парникових газів на 72% у порівнянні з 19990 роком і маємо намір продовжувати в цьому напрямку. До 2030 року ми маємо намір виробляти 42% енергії з відновлюваних джерел, – заявив представник Естонії Ріт Ульм, радник з міжнародної кліматичної політики в Міністерстві навколишнього середовища.
Крістіан Стенберг, заступник постійного секретаря ЄС з питань клімату та енергетики, Міністерство клімату, енергетики та муніципальної економіки Данії, сказав: – З нашої точки зору, немає дилеми між енергетичною безпекою та кліматичними цілями, з нашої точки зору дилеми немає. Для обох цих проблем є спільні рішення. Зелену трансформацію необхідно прискорити, щоб досягти енергетичної незалежності. І цей меседж важливий для всього Європейського Союзу. Це позиція Данії, яка кілька тижнів тому зайняла лідерство в Союзі.
Ядвіга Емілевич, голова парламентської групи з питань економіки з нульовими викидами та Європейської зеленої угоди, Сейм Республіки Польща, представила польську перспективу: -Зараз сприйняття цих питань змінилося. Ми зрозуміли необхідність безпеки. Особливо це змінилося в Європейському Союзі. Європейські політики бачили кліматичні перспективи крізь польські окуляри. Так, ми повинні захистити землю. Так, ми повинні глибше замислитися над проблемами клімату, і це має випливати з нашого почуття відповідальності за планету.
Мацей Голубєвський, голова Кабінету комісара з питань сільського господарства Януша Войцеховського, Європейська комісія: – Питання в тому, наскільки швидко ми зможемо масштабувати виробництво з ВДЕ за такий короткий час. Ми розглядаємо Fit для 55 зобов’язань, але це досить середньо- та довгострокові. У короткостроковій перспективі ми повинні покладатися на газ, як сказали президент Байден і президент фон дер Лайен, але подивіться на джерело цієї сировини.
Каміль Вишковський, національний представник і президент Польської ради мережі Глобального договору ООН, наголосив на небезпеці нинішнього розподілу джерел енергії: – 81% з викопного палива, лише 8% з ядерної та 12% з відновлюваної енергії. Тому ми говоримо, що ми, як людство, залежні від нафти, вугілля та газу. Тому ми повинні якомога швидше вирватися з цієї пастки.
Бартек Чичерський, старший менеджер з питань політики, Європейський круглий стіл зі зміни клімату та сталого переходу (ERCST) згадав ситуацію, спричинену вторгненням Росії в Україну: – Деякі країни краще підготувалися до цієї ситуації. Наприклад, Польща та Литва близькі до повної незалежності від російських енергетичних інженерів, але після дій інших країн видно, що оцінка загрози була іншою. Ми перебуваємо в досить складній ситуації, але я все ж оптиміст в тому сенсі, що людство завжди впорається з цим, знайде нові джерела енергії.
