Якщо ми цікавимося коли поминальні дні в 2023 році в Україні , це значить, що ми не забуваємо наших родичів, які, на превеликий жаль,уже не з нами. Як і багато православних свят, кожен рік мають різну дату, так і ці дні. За допомогою необхідно звертатися до православних календарів. Відвідуючи могилки, церкву з ціллю помолитися за покійних найрідніших людей, ми подаємо гарний приклад молодому поколінню. Цим самим не даємо забути цих традицій, і родинний зв’язок між поколінням не розривається.
Дні для поминання
Щоб своєчасно пом’янути загиблих родичів, друзів, знайомих, попіклуватися за упокій їхньої душі, за допомогою прочитаної молитви і відвідуваного кладовища з ціллю підтримки порядку на могилі, треба знати коли саме поминальні дні. Православна церква виділяє вісім днів на Батьківський день у 2023 році, а саме такі суботи:
- всесвітня батьківська (18-го січня);
- друга поминальна (23-го березня);
- третя поминальна (30-го березня);
- четверта батьківська субота (6 квітн’я);
- радониця (7-го травня);
- поминальний день загиблих воїнів (9-го травня);
- троїцька субота( 15-го червня);
- дмитрівська (2-го листопада).
Тепер знаючи якого числа пам’ятні дні у 2023 році, ви зможете своєчасно з гідністю влаштувати поминальний обід щоб згадати добрим словом усіх хто вже відійшов до іншого світу.
Радониця
День який носить назву Радониця – це спеціально відведене церквою свято, для поминання померлих. Ці особливі дні випадають на суботу, звідси і назва «батьківська субота».
Але Радониця є особливою з усіх поминальних днів, так як майже завжди припадає на вівторок. Його значимість займає перше місце з усіх інших.
Чітко визначеної дати ніхто не називає, кожен рік випадає різного числа все залежить від числа й місяця, коли відмічається Пасха. Бажаючи вивідати точний день коли Радониця 2023 року, можна за допомогою церковного календаря, та можна й самостійно порахувати, додавши дев’ять днів з дня, коли святкують Світле Христове Воскресіння. Тож до Радониці цього рік треба готуватися на 7 травня.
В чому полягає суть Радониці
Цей день започаткований був ще з давньої древності. За часів язичества це свято вважалося гучним, не дивлячись на те, що ушановували пам’ять покійних. Він проводився досить з гучно. Люди збирались на могилках й влаштовували поминальну трапезу, шумні застілля, цим самим намагалися задобрити душі покійних. В народному розумінні свято Родниці здобуло велику популярність, то ж офіційна церква визнавала це день, вважаючи його особливим.
Назва цього дійства, тлумачить його сенс, адже «Радониця» це похідне слово від «радість». Кожен із слов’янських народів цей день називає по-своєму. Могилки або Гробки – так говорять українці, Навий день – білорусці, Радониця – так говорять в деяких регіонах Росії.
Радість за тих хто воскрес
Хіба можна говорити про якусь радість в день скорботи за померлими? Церква забороняє в такі дні оплакувати рідних й близьких, через мірно сумувати за ним. Треба навпаки радіти за них, вони стали ближчими до Бога, їх душі спочивають в радості, зігріті любов’ю та щастям.
Єдине, чим ми можемо допомогти рідним після їхньої смерті – це приділити достатню кількість уваги молитвам за них, добре доглядати за могилками. Наші рідні потребуюсь саме нашої молитви, а не через мірного поїдання їжі і вживання спиртних напоїв. Так вчить церква, і так повинна дозволяти нам совість.
Що треба родити на батьківські дні?
Будь-якої батьківської суботи, православні вранці відправляються спершу в церкву, взявши із собою пісний обід, щоб пожертвувати на храм, або віддати малозабезпеченим сім’ям. Відбувши службу за упокій душі, відправляються на кладовище, де займаються прибиранням на могилці, читанням молитви. Частими традиціями багатьох сімей є поминання померлих з їжею й спиртними напоями на могилі. Церква проти такого дійства. Але кожен сам для себе обирає як, де і коли йому краще пом’янути загиблих. Та організовувати п’яний банкет на кладовищі – перш за все не культурно.
Висновок
Дізнавшись більше інформації що до батьківських днів, ми можемо поглянути іншими очима на сенс, який несе за собою цей день. Показавши правильний приклад своїм нащадкам, що піклуватися про рідних потрібно навіть після їхньої смерті, допоможе зберегти традиції і надалі.
