Єдиний податок 2022 рік в Україні

Починаючи з 1999 року в Україні з’явилось таке визначення, як “єдиний податок”. Саме з цього періоду почала діяти спрощена система оподаткування для юридичних або фізичних осіб-підприємців.

Сам перехід на єдиний податок в Україні не вплинув на розмір відрахувань, але спростив звітність та облік для підприємців. Також перехід на сплату єдиного податку дозволило зробити систему сплати податків більш прозорою та зрозумілою.

Трохи історії щодо єдиного податку

Перед тим, як розповісти про появу єдиного податку слід зауважити, що в Україні на теперішній час діє дві системи оподаткування:

• загальна система;
• спрощена система.

Принципом загальної системи оподаткування є розмір відрахувань, який буде отримано з різниці між доходом підприємця та його витратами. Щодо спрощеної системи, то тут податок сплачується з доходу, це значить що базою для нарахування єдиного податку є виручка підприємця.

У 1999 році, після введення єдиного податку, його ставку встановлювали на місцевому рівні. Він мав фіксований розмір і залежав від сфери діяльності підприємця. На той момент його розмір становив від 20 до 200 гривень на місяць. Підприємці, які були юридичними особами сплачували від 6 до 10% від доходу. Різниця у відсотках була зумовлена, чи був підприємець платником ПДВ, чи ні.

Після того, як платник зробив відрахування на рахунок податкової інспекції, його гроші розподілялись наступним чином:

• 43% від суми податку надходило до місцевого бюджету;
• 42% відраховувалося до Пенсійного фонду;
• 15% надходило до Фонду соціального страхування.

Таким чином єдиний податок покривав відразу 3 виді відрахування, що пояснювало його назву.

Деякі зміни щодо розподілу внеску сталися у 2010 році. На той момент відрахування у розмірі 42% від максимального розміру єдиного податку до Пенсійного фонду давно вже перестало бути достатнім. Мінімальна заробітна плата зростала. Це значило що відрахування до Пенсійного фонду від працівників та підприємств значно зросли. На той момент підприємцям запропонували компенсувати різницю між фактичними надходженнями до Пенсійного фонду та ті, які повинні бути від мінімальної заробітної плати.

Спочатку сплачувати різницю підприємцям пропонували добровільно, але у середині 2010 це було закріплено на законодавчому рівні. У січні 2011 року було переглянути відсотки відрахувань між місцевим бюджетом та Пенсійним фондом.

Розподіл на групи платників єдиного податку

До 2014 року податковим законодавством України було передбачено 6 груп платників єдиного податку. У січні 2015 року було внесено зміни до Закону відповідно до яких залишилось 4 групи платників єдиного податку в Україні.

Після впровадження змін маємо наступні 4 групи.

1. Перша група платників. До неї належать фізичні особи-підприємці, які не мають найманих робітників. Їх діяльність обмежується торгівлею товарами з торговельних точок на ринку або наданням побутових послуг. При цьому дохід таких підприємців має складати не більше 300 тисяч гривень на рік.
2. Друга група платників — фізичні особи-підприємці, сферою діяльності яких є надання послуг платникам єдиного податку або населенню, а також виробництво товарів або діяльність у ресторанній сфері. Єдиний податок для 2 групи на 2022 рік сплачується, якщо виконується дві умови. По-перше, підприємець може використовувати працю не більше ніж 10 робітників, по-друге, дохід від діяльності не повинен перевищувати 1500 тисяч гривень.
3. Третя група платників. Це фізичні особи-підприємці, які можуть не використовувати працю найманих робітників. У разі якщо між ними та працівниками існують трудові відносини, то кількість таких робітників не обмежена. Також до цієї категорії входять юридичні особи, які можуть здійснювати діяльність у будь-якій сфері господарювання. При цьому річний дохід не має бути більш як 20 мільйонів гривень.
4. Четверта група платників. До цієї категорії відносяться підприємці, які здійснюють діяльність у сільському господарстві. Однією з умов є, щоб частка власного виробництва за минулий рік становила не менше 75%.

З 2015 року ніяких змін щодо кількості груп платників то умов входження до групи не було. Так і залишилось 4 групи єдиного податку на 2022 рік. Також треба зауважити, що ФОПи мають право переходити з однієї групи платників до іншої, або перейти на загальну систему оподаткування.

Так 1 та 2 група може перейти до 3 групи, у разі збільшення річного доходу. Третя група може перейти до 2 або до 4 групи. У разі переходу до 4 групи діяльність підприємця повинна бути пов’язана з сільським господарством. Платники 4 групи можуть стати платниками 3 групи або платниками податку на загальних умовах. Для цього їм потрібно сплатити 25% від доходу за період, коли підприємець неправомірно належав до 4 групи.

Хто не має права бути платником єдиного податку

У Податковому Кодексі чітко визначені категорії, які не можуть бути платниками внеску по спрощеній процедурі. По-перше, до них не відносяться підприємці, які не є резидентами країни, по-друге, не мають права перейти на єдиний податок ті, хто має заборгованість по сплаті. Також не перейдуть на сплату внесків по спрощеній процедурі ФОП, які проводять наступну діяльність:

• обмін валюти;
• проведення та організацію азартних ігор;
• виробництво, видобуток та продаж ювелірних виробів або дорогоцінного каміння;
• є посередником у фінансових операціях;
• видобувають та продають корисні копалини;
• ведуть керівництво компаніями;
• залучені у організації аукціонів та продажі антикварних предметів мистецтва;
• організовують виступи артистів, співаків;
• залучені у наданні поштових послуг.

Таким чином, кожен ФОП-підприємець має змогу зрозуміти до якої категорії платників він відноситься і чи є платником єдиного податку.

Основи бази нарахування єдиного податку

Варто знати яким чином нараховується внесок по спрощеній процедурі для різних категорій ФОПів. Для 1 та 2 категорії існує спільний підхід. Ці підприємці платять фіксовану суму, яка не залежить від прибутку.

Для таких платників важливо, щоб їх річний дохід не перевищував зазначений у Податковому Кодексі розміру. Єдиний податок 3 групи не є фіксованою сумою. Його розмір залежить від того, скільки коштів, у вигляді доходу, було отримано підприємцем за звітний період.

Зовсім по-іншому розраховується сума внеску для платників 4 групи. Для них розмір залежить від нормативної грошової оцінки землі, якою володіє підприємець. Оцінка виконується на один гектар.

Також слід зазначити, що для розрахунку приймаються усі доходи підприємців, надходження, як у готівковій, так і безготівковій формі, усі матеріальні та нематеріальні винагороди. До доходів не має відношення страхові виплати, виплати дивідендів або гроші отримані від продажу майна.

Для юридичних осіб у розрахунок отриманого доходу входять суми як у національній, так і іноземній валюті. До них рахується дохід фірм та філіалів, які належать одній юридичній особі. До суми, з якої нараховується податок не входить ПДВ, дивіденди, кредитні або державні кошти.

Порядок сплати податку для різних груп

Законодавством встановлено порядок та розміри ставки єдиного податку на 2022 рік в залежності від групи ФОПів. Усі ці питання врегульовано статтею 295 Податкового кодексу України. Цією статтею встановлено строки сплати внеску. Для платників 1 та 2 групи його має бути сплачено авансом до 20 числа поточного місяця. Ці групи ФОПів мають право сплатити внески, як на місяць, так і на квартал. Також Закон не забороняє сплатити внесок на рік уперед. Але це є максимально дозволеним періодом сплати.

Процес нарахування чітко контролюється відповідно до заяви платника. Саме у заяві має бути вказана ставка єдиного податку. Також до органу контролю платник має подати заяву про період своєї щорічної відпустки або період хвороби на який було оформлено лист непрацездатності. На підставі цих заяв платники податку 1 та 2 групи звільняються від сплати внеску один місяць на рік. Це стосується тільки тих ФОПів, які не використовують працю інших осіб, згідно з трудовим договором.

З 1 січня 2022 року, у зв’язку з ростом мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, єдиний податок для 1 групи складе 284,10 гривень. Це максимальний розмір, який не перевищує 10% від прожиткового мінімуму працездатних осіб.

Для 2 групи платників він становить 20% від мінімальної заробітної плати, яка на 1 січня 2022 року склала 6500 гривень. Отже, ФОП повинен раз в місяць заплатити внесок у розмірі 1300 гривень.

Раз у квартал сплачують внесок ФОПи, які є 3 групою платників єдиного податку. Для них у 2022 році встановлено наступні ставки податку: 5% від отриманого доходу для неплатників ПДВ і 3% – для платників.

Ставки єдиного податку на 2022 рік для 4 групи ФОПів залежать від розташування сільськогосподарських земель та їх призначення. В залежності від цього ставка може бути від 0,19 до 2,43. Окрім того, деякі підприємці звільняються від сплати земельного податку. Це є можливим, якщо загальна площа землі не перевищує 20 гектарів. Для 4 групи платників встановлюється відсоток від доходу щокварталу. Так 1 та 2 квартал підприємець сплачує до податкової 10% від доходу, 3-й квартал — 50%, 4-й квартал — 30% від доходу.

Усі реквізити для сплати єдиного податку ФОП може дізнатися у податковій службі або у своєму кабінеті платника податків. Особливих змін щодо реквізитів у 2022 році не сталося. Платникам податків необхідно бути уважними при виборі групи платників та сплати внесків, бо законодавством передбачено штрафи.