Водолази варшавської пожежної охорони мають усе більше роботи. З початку червня до них 16 разів зверталися за допомогою в пошуково-рятувальних операціях. Це більше третини всіх втручань, проведених цього року. Один із пожежників розповів, що їхні дії стосуються не лише утоплення, а й пошуку знарядь злочину та його жертв.
Вони щодня виїжджають на пожежі та аварії, але коли потрібні пошуки на річках та озерах, вони міняють пожежні машини на човни чи водні мотоцикли та йдуть у справу. Я говорю про членів групи рятування на воді та підводних порятунках, яка діє в Рятувально-пожежній частині № 1 у Варшаві. Із 53 пожежних-рятувальників цієї частини 43 водолазні. У розпорядженні групи два автомобілі рятувальників на воді, п’ять човнів і водний мотоцикл. Вони шукають людей, які постраждали від нещасних випадків на воді, а також жертв вбивств, тіла яких заховані під водою, або докази злочинів.
120 хвилин до порятунку
Заступник командира JRG №1, молодший капітан Якуб Новак розповів Польському пресовому агентству про закулісся діяльності на воді. За його словами, учасники групи водолазних рятувальників зазвичай діють двояко. – Якщо з моменту отримання сповіщення не минуло 120 хвилин, ми розглядаємо сповіщення як порятунок. В іншому випадку акція носить виключно розвідувальний характер, – сказав він.
Він додав, що в першому випадку пожежники повинні якнайшвидше перейти в аварійний режим і негайно почати роботу, а після вилучення такої людини з води проводити реанімацію до приїзду швидкої. – У медичній літературі описані випадки, коли справді вдавалося відновити життєдіяльність, але для виникнення такої ситуації необхідно зберегти низку сприятливих обставин, зокрема холодну воду, яка уповільнює процеси, що відбуваються в організмі. . Я сам чув про випадок, коли після сорока хвилин перебування під водою вдалося відновити життєдіяльність без остаточної шкоди для здоров’я, – сказав Новак.
Водночас він зазначив, що за нинішніх теплових умов процеси відмирання протікають набагато швидше. – Бувають також ситуації, коли після тривалої реанімації за участю лікаря чи фельдшера, з використанням свого професійного дефібрилятора, вдається відновити серцевий ритм. Пам’ятаю такий випадок, що через двадцять-кілька хвилин рибалку повернули. Він потрапив до лікарні, але ми отримали відгук, що, на жаль, його мозок загинув, але його внутрішні органи ще придатні для трансплантації, – описав пожежник. – Це також позитивний сигнал, що наші зусилля не завжди можуть повернути життя утопленика, але органи цієї людини врятують чиєсь життя, – додав він.
ДИВІТЬСЯ РЕПОРТАЖ «МЕРТВИЙ ОБ’ЄКТ» ПРО РОБОТУ ВОДОЛАЗІВ НА TVN24 GO
Коли вже немає шансів знайти живу людину
Інша ситуація, коли після сповіщення пройшло більше 120 хвилин. Після цього часу дії рятувальників зазвичай мають лише гуманітарний статус і полягають лише в пошуку тіл. — У таких випадках час уже не має значення. Ми вже знаємо, що ми таку людину не врятуємо, але ми шукаємо тільки тіло, щоб сім’я могла його поховати і, можливо, було трохи легше пережити смерть близької людини, – сказав він.
Він додав, що, на жаль, таких акцій найбільше, тому що співвідношення кількості врятованих і неврятованих невелике. – Працюючи в такому середовищі, ми потихеньку звикаємо, але щоб впоратися з цим емоційним станом, спілкуємося один з одним, а іноді й із психологом, у підвищеній напрузі. Завдяки цьому можна скинути напругу – підкреслив він.
Він зазначив, що дії водолазів характеризуються високим фізичним і психічним навантаженням для рятувальників. – Нерідкі випадки, коли присутня родина зниклого безвісти. Ними можуть бути батьки, чоловік або дружина. Є відчай, є плач. Усе це не байдуже для рятувальників, які працюють на місці. Вони бачать це, але вони повинні залишатися професіоналами перед лицем цієї трагедії, з якою вони стикаються”, – сказав він.
Дії на річках більш вимогливі
Відповідаючи на запитання про специфіку роботи в озерах і річках, він зазначив, що пошук в озерах відбувається набагато швидше і – якщо свідки вкажуть орієнтовне місце утоплення – пошукова операція може завершитися навіть через кілька десятків хвилин. Інакше в річках, де тіло рухається за течією, і дія зосереджена на пошуку місць, де тіло може зупинитися.
– Одразу після утоплення тіло опускається на дно і рухається по дну по річці. Лише через деякий час, залежно від температури води і глибини, тіло починає підніматися в міру прогресування гниття», — сказав він.
У пошуках жертв і знарядь злочину
Пожежники часто співпрацюють з поліцією, серед іншого шукаючи докази злочину. – Наприклад, ми шукали ніж у Віслі і ми його знайшли, ми також шукали флешки з відомого скандалу з прослуховуванням у ресторані “Сова та друзі” і – на диво – вони знайшлися”, – сказав Новак.
– Наразі до нас звернулася поліція з проханням допомогти в пошуку разом з WOPR розчленованої жертви вбивства, – сказав він.
Новак зазначив, що для пошуку, наприклад, знарядь злочину та дрібних елементів використовується так званий секторний метод, коли територія ділиться на сектори, які потім прочісуються водолазами. – Якщо відомо, що ми шукаємо, наприклад, ніж, ми можемо використовувати підводний металошукач, – сказав він.
Все більше втручань водолазів варшавської пожежної охорони
Пожежний підкреслив, що останнім часом збільшилася кількість випадків, на які направляється група водолазних рятувальників. – З початку року у нас було 40 таких диспозицій, з них лише з початку червня ми виїжджали 16 разів, – зазначив Новак.
Він додав, що влітку найчастіше шукають потопельників, а коли холодніше – людей, які вчиняють або намагаються вчинити самогубство, взимку – рибалок, але також часто жертви розпивання парі та спроби перепливти замерзлу річку чи ставок. .
Нещодавно народилася ідея привернути увагу тих, хто відпочиває біля води, і діяти превентивно. Тому до кінця літніх канікул пожежники проводять спільне з поліцією патрулювання на столичній акваторії та біля річки Вісла. Акція стартувала 1 липня і вже в перший день вдалося врятувати чоловіка, який впав у водойму Каприкорн у варшавській Італії.
Основне джерело фото: КМ ГАЕС Варшава