Звісно, занедужати у будь-який може кожна людина. Але для офіційно працевлаштованих осіб цей період може бути оплачуваним. Для цього сам хворий повинен своєчасно звернутись до лікаря та отримати на руки довідку щодо своєї тимчасової непрацездатності, а от нарахування лікарняних у 2020 році в Україні будуть здійснювати бухгалтери підприємства.
Розрахунковий період та його значення
Для того, щоб дізнатись яку саме суму буде отримувати працівник у разі його тимчасової непрацездатності, обов’язково використовується обчислення розрахункового періоду.
Якщо працівник офіційно працевлаштований понад рік, тоді розрахунковим періодом вважаються останні 12 місяців з моментут укладання так званого трудового договору. Якщо ж він працевлаштований до одного року, тоді до уваги бухгалтерія повинна брати усі ті місяці, які передують даті виходу на лікарняний.
Для працівників, що відпрацювали менше одного місяця обчислення лікарняних в 2020 році буде здійснюватись з урахуванням того реального часу, котрий людина присвятила виконанню своїх прямих обов’язків.
Ті ж, хто «зумів» захворіти вже з перших днів свого працевлаштування, будуть утримувати лікарняні на основі того посадового окладу, на який вони погодились під час прийняття на роботу.
Тривалістю розрахункового періоду буде та кількість днів, яка була відпрацьована впродовж визначеного раніше розрахункового періоду.
Щоб краще зрозуміти це, варто навести такий приклад. Трудові відносини із працівником було укладено 08.09.2019. Захворіла ця людина 05.01.2020. Розрахунковим періодом в цьому конкретному випадку буде серпень-січень. Разом 5 місяців. Тривалість розрахункового періоду 153 дні (30+31+30+31+31).
Для інших ситуацій (коли менше на роботі людина пробула менше одного місяця) обрахування реально відпрацьованого часу здійснюється по конкретних днях. Наприклад: працевлаштування відбулось 02.01.2020, а захворіла особа 27.01.2020. Таким чином, тривалість розрахункового періоду становить 25 днів.
Що не враховується?
Щоб обчислення були правильними, в розрахунок лікарняних в Україні не беруться періоди, коли з поважних причин особа не виконувала своїх обов’язків. Таке, наприклад, могло бути пов’язаним із:
- хвороба;
- короткотривала відпустка за власний рахунок (не оплачувана);
- відпустка у зв’язку із вагітністю;
- відпустка у зв’язку із доглядом за дитиною у віці до 3-х років чи до 6-ти років.
Важливо! Бухгалтери повинні знати, що якщо якийсь із названих періодів припадає на період лікарняних, такий місяць (період) не потрібно використовувати для обрахування.
Підсумок доходів та середньоденна зарплатня
Для того, щоб дізнатись конкретну суму, яка повинна зараховуватись застрахованому хворому, бухгалтеру потрібно підсумувати усі ті доходи, які отримував працівник протягом тривалості розрахункового періоду. Важливо додавати лише ті кошти, з котрих, відповідно до закону, з котрих вираховувалався ЄСВ. В тому разі, якщо якийсь місяць було виключено із розрахункового періоду (наприклад, тому, що була неоплачувана відпустка), усі надходження за цей період до уваги брати не потрібно. Також потрібно виключити із обчислення і такі суми:
- допомогу по вагітності;
- оплату першого робочого тижня (а офіційно 5 днів), протягом яких працівник почав хворіти;
- виплати, на які не було нараховано ЄСВ (наприклад, компенсації витрат на дорогу, відрядження тощо);
- допомогу з тимчасової непрацездатності.
Важливо звернути увагу, що калькулятор розрахунку лікарняних передбачає врахування до загальної суми також і відпускних виплат. При цьому не залежить чи сама відпустка (мова в даному разі йде саме про гарантовану державою та оплачувану відпустку) відбувалась в розрахунковому періоді чи ні. Основний акцент робиться на даті нарахувань.
Дальше бухгалтерії належить визначити, а скільки ж особа, що захворіла, отримує в день. Для цього обчислюється так звана середньоденна зарплатня. Дізнатись її зовсім нескладно: загальну суму нарахувань просто потрібно поділити на кількість днів розрахункового періоду.
Інший спосіб обчислення (для тих, хто не відпрацював й місяця): сума окладу конкретного працівника ділиться на середню кількість днів у місяць (потрібно обчислювати саме календарних). Це виходить приблизно 30,44.
Калькулятор розрахунку лікарняних тут:
https://buhgalter.com.ua/dovidnik/programne-zabezpechennya/kalkulyator-likarnyanih/
На які суми можна розраховувати?
Володіючи усіма вищенаведеними даними, не складе жодних труднощів для бухгалтерії розрахувати які виплата лікарняних повинен мати працівник. Для цього середньоденну суму множать на кількість днів, протягом яких працівника не було на його робочому місці.
Держава вказує на мінімальні суми та максимальні.
Вищевказаний спосіб обчислення повинен мати місце в тому разі, якщо страховий стаж працівника перевищує 6 місяців за період останнього року. Якщо ж такого стажу працівник не має, тоді денна сума для нього обраховується за формулою:
Мінімальна заробітна плата (встановлюється для усіх працівників урядом) / середню кількість кал. днів.
Таким чином, стає зрозуміло,, що якщо найменша зарплата в країні на 2020-й рік становить 4173 грн., тоді денна «компенсація» за хворобу буде дорівнювати цифрі 137,09 грн.
Не здійснюється оплата лікарняних в 2020 році в Україні за такі дні, що:
- припадають на відпустку без заробітної плати;
- входять у відпустку по догляду за дитиною, які не виповнилось 3 роки;
- пов’язані із доглядом за дитиною у період карантину в навчальному закладі;
- пов1язані із доглядом за дитиною, що перебуває на стаціонарному лікуванні, але має понад 14 років;
- пов’язані із доглядом за хронічно хворою людиною у період ремісії її хвороби.
Разом із тим, нарахування лікарняних обов’язково відбувається у тому разі, коли хвороба працівника припадає на дні його щорічної відпустки.
Хто все покриває?
Джерело фінансування напряму залежить від тривалості лікарняного періоду. Щоб дізнатись його, варто заглянути у виписаний лікарем лікарняний лист. Перший робочий тиждень (5 календарних днів) повинні оплачуватись із державного чи місцевого бюджету.
Якщо ж особа хворіє більше, тоді, починаючи із шостого дня, ці витрати лягають на рахунки ФСС.
Природно виникає питання: а хто ж покриває витрати по непрацездатності, якщо хворий приносить в свою установу відразу два листи непрацездатності? В такому разі найбільше значення має так званий «страховий випадок». Тобто, якщо людина захворіла, їй виписали лікарняний, але згодом хвороба прогресувала чи продовжилась, і, з цієї причини, лікар продовжив лікарняні дні, то до уваги береться один страховий випадок. Перші 5 дні – за рахунок держави, інші – з рахунків ФСС.
Якщо ж страхових випадків було два, і вони не стосуються однієї хвороби, тоді плати в таких ситуаціях повинна держава.
У всіх тих випадках, коли працівник був відсутній на своєму робочому місці через догляд за хворою дитиною та має про це відповідні документи, лікарняні для нього повинні оплачуватись із коштів ФСС.
Коли виплачуються?
Видаються лікарняні на руки працівнику у найближчий, встановлений підприємством чи установою термін виплати зарплати.
Кошти з ФСС нараховуються після належного подання відповідної заяви та її затвердження.
Важливим моментом залишається й те, що лікарняні вважаються прибутком особи. Саме тому і з них знімаються податки.
