Home Нерухомість Економіка Ісландії

Економіка Ісландії

324
0
Економіка Ісландії

Економіка Ісландії

02.07.2022

Промисловість Ісландії одна із стовпів економічної системи. Заснована на соціально-ринкових принципах, які характерні для всіх скандинавських країн, завдяки чому економіка Ісландії до 2008 р. була однією з найрозвиненіших у світі. Потім настала світова фінансова криза, яка принесла країні проблеми у сільському господарстві, промисловості, різних сферах життя.

Економіка Ісландії

Висока динаміка економічного зростання практично звела до нуля безробіття, сприяла рівномірному розподілу доходів та реалізації макроекономічних проектів.


Темпи економічного зростання до кризи

Основні тенденції економіки до 2008 року:

  • Безробіття в Ісландії становило від одного до трьох відсотків, після 2008 р. перевищило 7,6%.
  • До середини нульових зростання валового внутрішнього продукту щороку становило 4–5 %. Потім стався спад у два-три рази. Рекордним став 2009 р., коли ВВП знизився на 6,5%.
  • Інфляція до 2008 р. перебувала на позначці 10%. З настанням кризи багато експертів передбачали, що буде дефляція, але цього не сталося. Інфляція знизилася на 3-4%.
  • ВВП душу населення за паритетом купівельної спроможності досягав 38 тис. дол. навіть більше.
  • ВВП Ісландії у 2007 р. становив 12,85 мільярда доларів США, у 2008–2010 роках. показник валового внутрішнього продукту впав на 3%.

Таким чином, за основними показниками Ісландія докризового періоду демонструвала активний розвиток економіки, що дозволяло постійно знижувати рівень безробіття, підвищувати добробут населення, вкладати гроші у розвиток сільського господарства та промисловості.

Про рівень життя в Ісландії зараз можна дізнатися за посиланням.

Структура промисловості

До другої половини 40-х власного промислового сектора економіки країни мало було. Поштовх до розвитку промисловість здобула після закінчення Другої світової війни, чому сприяло будівництво об’єктів та інфраструктури.

Структура зайнятості

Промисловість у структурі зайнятості населення Ісландії займає 22,6%

Зайнятість населення Ісландії у промисловості сьогодні становить близько 30%.

Промисловість виглядає так:

  • Практично повна відсутність гірничодобувної галузі. Розробляються невеликі родовища бурого вугілля, шпату та пемзи.
  • Виготовляється алюміній, для чого завозиться сировина з інших країн. Ісландський алюміній купують сусідні країни Європи.
  • Основою промисловості Ісландії є переробка риби, створення запасів свіжомороженої риби та виготовлення філе. Експорт риби сприяв розвитку флоту, який працює на вилов продукції, а також будівництву суднових верфей та судноремонтних підприємств.
  • Розвиток платтяної та взуттєвої промисловості.
  • Випуск будівельних матеріалів, меблів, металевих виробів, електричного обладнання.
  • З кінця 70-х років. в Ісландії запустили виробництво феррокремнію (сполучення заліза та кремнію). Частина продукції йде експорту.
  • Відмінні умови у розвиток гідроенергії.

У передмісті столиці країни Рейк’явіку було відкрито фабрику, яка спеціалізується на випуску мінеральних добрив.

Енергетична промисловість

Вплив світової кризи на Ісландії практично не вплинув на енергетичний сектор. Держава має власні величезні запаси гідроенергії, яка на рік дає 80 мільярдів кіловат на годину.

У країні задіяно для постійного використання лише 6% водних ресурсів, які допомагають розвитку гідроенергетики. З її допомогою виробляється 95% усієї енергії країни. Інші 5% надходять з інших джерел.

Велике значення має і використання геотермічної енергії для парникового та комунально-побутового господарства. Частка геотермальної енергії становить майже 25% від загальної кількості енергоресурсів, що виробляються.

На островах Грімсей та Флатей, які залишилися не підключеними до національної енергетичної сфери, не виробляється енергія. Тут є аварійні генератори, які потрібні на випадок надзвичайних ситуацій.

Решта території Ісландії приєднана до національної мережі відповідно до вимог уряду. Відповідний закон наказує робити це всім електростанціям потужністю 1 МВт.

Досить часто ісландці, які є власниками міні-станцій, виконують розпорядження лише для того, щоб продавати електроенергію.

Лідери з виробництва електроенергії в Ісландії

Енергетична сфера Ісландії представлена ​​трьома компаніями

Найбільшим виробником є ​​Національна енергетична компанія Ландсвіркьюн, яка виробляє за годину 12,469 ГВт (75% усієї електроенергії в країні).

На другому місці – компанія Рейк’явік Енерджі (2,138 ГВт/год, або 12% від загальної кількості енергії). На третьому – HS Orka (1,431 ГВт/год, майже 9% від обсягу національного виробництва).

Енергетична сфера розвивається за рахунок імпорту нафти, яку раніше ввозили із Радянського Союзу. Наразі основними постачальниками виступають Британія та Норвегія.

Споживання енергії з кожним роком зростає на 7%. Більшість енергетичної продукції йде в енергоємні галузі промисловості. Наприклад, рибний флот не може існувати без нафти, що завозиться з-за кордону.

Славиться Ісландія надійними та добре захищеними лініями електропередач. У країні прийнято спеціальний Закон електроенергії, що надає особливі права операторам систем передачі та розподілу.

Системним оператором передачі електроенергії в Ісландії є Landsnet hf. У її управлінні розташовані лінії передач від 33 до 220 кВ.

Огляд енергетичної галузі Ісландії, відео.

Аграрний сектор економіки

Під сільському господарстві Ісландії використовують 1 % земель, у яких працює 5 % працездатного населення. Обсяг валової сільськогосподарської продукції ВВП становить близько 1,5–2 %.

Незважаючи на невеликі розміри аграрного сектора, в Ісландії сільське господарство не є відсталим. Працюють 4,5 тис. ферм, з яких майже 80% належать приватним підприємцям, а 20% державним структурам. На фермах розводять худобу та птицю:

Тваринництво Ісландії

  • Рогатий – близько 130 тис. голів.
  • Вівець – 460 тис.
  • Коней – 75 тис.
  • Кіз.
  • Свиней.
  • Курей.

Крім того, розширюються розміри сільськогосподарських площ Ісландії, відведених під пшеницю. Збір урожаю цієї культури за двадцять років зріс у 20 разів. Фермери почали збирати щороку майже 11 тис. т пшениці.

Маленькій Ісландії це дозволяє задовольнити внутрішні потреби та вивозити зерно на експорт.

рибне господарство

У цій галузі зайнято 12% населення країни. Ловлять тріску, оселедець, мойву, сайду. Для риболовлі використовуються моторні катери з тралами. На експорт відправляється 70% продукції.

Найбільші країни-експортери риби

Серед країн-експортерів риби Ісландія посідає почесне 2 місце

Основні центри заготівлі та переробки риби зосереджені в Рейк’явіку та Сінглюф’єрдюрі, які розташовані на північному узбережжі Ісландії. У столиці спеціалізуються на засолюванні та переробці оселедця, виготовленні риб’ячого жиру та рибного борошна.

Раніше в Ісландії активно розвивався і китобійний промисел, але наприкінці 80-х уряду довелося відмовитися від нього. Через п’ять-шість років ця галузь була відроджена, але в дуже обмежених масштабах, оскільки міжнародні партнери та організації загрожували бойкотувати товари та продукцію з Ісландії.

Допустити цього уряд не міг, оскільки необхідно долати наслідки світової кризи та сприяти піднесенню ВВП. Для цього не лише традиційний промисел відродили, а й запрошували на роботу мігрантів з інших країн.

Біженців, які добираються до Ісландії, залучають до робіт у рибному господарстві та аграрному секторі. Завдяки цьому економіка долає труднощі, населення одержує робочі місця.

Банківська та фінансова система

Становлення та розвитку сучасної банківсько-фінансової системи розпочалося наприкінці 90-х. На той час ВВП формувався за рахунок рибальства, що позитивно позначилося на фінансовій системі Ісландії та перетворило країну на головний фінансовий центр Європи. Це вплинуло на економіку держави:

  1. Стимулювання економічної системи.
  2. Зміцнення банків та банківської системи.
  3. Поліпшення добробуту ісландців та підвищення їх реальних доходів.
  4. Розвиток податкової системи.
  5. Надходження податків до державного бюджету тощо.

При цьому спостерігалися і негативні явища, що торкнулися фінансової системи:

  • Слабка диверсифікація економіки.
  • Сильне впливом геть економіку світової фінансової кризи.
  • Розвиток так званої голландської хвороби або ефекту Гронінгена.

Незважаючи на наявність подібних неоднозначних тенденцій, в середині 80-х років в Ісландії було створено фондову біржу, яку сформували банки та брокерські фірми. Ініціатором виступив Центральний банк Ісландії. Під державний централізований контроль потрапив ринок фінансових послуг.

Не менш розвиненою, ніж фінансова, є і банківська система. До 2006 р. у країні працювало три великі банки — Глітнір, Койптинг і Ландсбаунки, які відрізнялися стійкістю та стабільністю. Проте фінансова криза 2008 р. похитнула діяльність банків, у тому числі й вищезгаданих.

ВВП на душу населення за роками та інші таблиці

Таблиця 1. Порівняння показників ВВП в Ісландії з 1970 по [god3] м. (дол. США)

ВВП Ісландії, дол.

1970 1980 1990 2000 2010 2021
0,53 млрд 3,4 млрд 6,5 млрд 8,9 млрд 13,3 млрд 20,3 млрд

Таблиця 2. Порівняння обсягів національного доходу з 1970 по [god3] м. (дол. США)

1970 1980 1990 2000 2010 2021
0,52 млрд 3,3 млрд 6,2 млрд 8,6 млрд 11,2 млрд 20,6 млрд

Таблиця 3. Порівняння показників за доданою вартістю з 1970 по 2016 р. (дол. США)

1970 1980 1990 2000 2010 2021
0,47 млрд 2,8 млрд 5,6 млрд 7,6 млрд 11,8 млрд 17,7 млрд

Таблиця 4. Структура економіки Ісландії у двохтисячних роках (у%)

Галузь 2000 2010 2021
Сільське господарство 8,3 7,4 5,7
Промисловість 17,4 20,3 15,1
Будівництво 9,2 4,4 7,3
Торгівля 13,3 10,3 14,1
Транспорт 11,6 9,9 12,2
Сфера послуг 40,3 47,8 45,7

Таблиця 5. Динаміка торгового балансу з 2000 по [god3] м. (дол. США)

Показник/рік 2000 2010 2021
Експорт 2,9 млрд 7,1 млрд 9,8 млрд
Імпорт 3,5 млрд 5,8 млрд 8,5 млрд
Торговий баланс 0,62 млрд 1,4 млрд 1,3 млрд