Не всі країни можуть похвалитися тим, що у їхньому розпорядженні є басейн річки, який треба ділити коїться з іншими державами. Є країни, найбільш забезпечені водними ресурсами, а є й такі, де вже зараз гостро відчувається нестача питної води. Чому незалежне становище є важливим?

Найкраще зрозуміти ситуацію допоможе наступний приклад. Іртиш є найбільшим припливом річки Об. Його джерело розташоване на монголо-китайському кордоні, далі Іртиш перетинає Китай.

Протяжність річки на китайській території становить півтисячі кілометрів. Після цього вона протікає через Казахстан (довжина понад 1700 км), а потім перетинає кордон Росії, де відстань до впадання в Об становить майже 2000 км.

Раніше між країнами була домовленість щодо поділу стоку Іртиша. Згідно з нею, половину (а це близько двох млрд куб. км води) відбирає Китай, а половину від стоку, що залишився, забирає Казахстан. Це не може не впливати на повноводність річки на ділянці Росії.

Якби річка протікала територією лише однієї держави, забезпеченість її водою не залежала від того, наскільки чесно чинить сусідня країна. Коли у розподілі ресурсу бере участь кілька держав, справи можуть бути не дуже добре.

Особливості водної незалежності

Якщо подивитися на карту світу, на ній добре видно, територією яких країн протікають річки, і які з них залежать (або не залежать) від своїх сусідів. Держав, які поділяють водний ресурс, набагато більше. Через це вони практично повністю залежать від постачання води:

• Єгипет, Туркменістан, Кувейт – від 95 до 100%.
• Бангладеш, Молдова, Мавританія, Угорщина – від 90 до 95%.
• Нідерланди, Нігер – 86-88%.

Серед країн пострадянського простору водна залежність виглядає так:

1. Туркменістан та Молдова – понад 90 %.
2. Азербайджан, Узбекистан – близько 75%.
3. Україна, Латвія – понад 52%.
4. Литва, Білорусь, Таджикистан – від 31 до 37%.
5. Таджикистан, Вірменія – понад 31%.
6. Росія, Естонія – менше 5%.
7. Киргизстан – повністю незалежний.

Якщо порівнювати водні ресурси за обсягом запасів, то є держави, які займають лідируючі позиції.

Назва країни	Об’єм запасів води (куб. км)	Частка транскордонного стоку (%)
Бразилія	8,3 тис.	34,1
Росія	4,6 тис.	4,3
США	3,1 тис.	3,9
Канада	2,9 тис.	1,9
Індонезія	2,7	0
Китай	2,6	0,6
Колумбія	2,2	0,8

Перу, Венесуела, Бірма та багато інших держав можуть не побоюватися того, що їм загрожуватиме зниження транскордонного стоку.

Зміни у використанні річкових вод

Вода потрібна не тільки для пиття та поливу: річки є транспортними артеріями, що дуже важливо в тих місцях, де неможливо прокласти автомобільні траси. Крім того, річки можуть бути місцем видобутку риби та відпочинку людей, засобом для виробництва електроенергії.

Все добре, коли з річками все гаразд. Але таке можливе не завжди. Так, водні артерії можуть переносити забруднюючі речовини, що потрапили в них у країнах, що розташовані вище за течією, до держав, що знаходяться нижче.

Через погіршення якості річкової води можуть постраждати не лише люди, а й землі. На берегах забруднених рік починає гинути рослинність, тварини, птиці.

Насамперед гинуть дерева, які ростуть поблизу берегів. Але це не означає, що лісові масиви, розташовані віддалено, не будуть зазнавати поразки. Забруднення поширюватимуться або по поверхні ґрунту (під час весняно-осінніх паводків), або у його глибині (підземними водами).

Значні зміни обсягу або якості річкового стоку можуть призвести до:

1. До зміни сільськогосподарської діяльності та неможливості користуватися земельними ресурсами. Нестача води або неможливість використовувати її для поливу рослин через забруднення призведуть до того, що вирощувати багато культур для харчування чи промисловості буде неможливо. Крім того, проблеми з водою можуть призвести до посухи пасовищ. І нестача корму для тварин змусить зменшити кількість поголів’я або його повністю знищити. Усе це може стати причиною нестачі продуктів харчування через неможливість повноцінного землекористування. Таку ситуацію можна спостерігати у багатьох країнах, де немає своїх річок.
2. Загибель лісів. Лісові масиви займають 30% суші. На півночі переважають хвойні породи, у південних поясах – тропічні. Багато хто з них росте біля річок. Один із таких прикладів — Бразилія. На теренах цієї країни протікає понад 60 річок, серед яких і найдовша у світі Амазонка. Територію держави покриває густа рослинність – тропічні ліси. Без наявності потрібної кількості вологи, зокрема річок, навряд чи лісові масиви були б настільки густими. І Бразилія, як і інші країни, забезпечені лісовими ресурсами, займає лідируючу позицію за обсягами запасів води.
3. До глобальних кліматичних чи екологічних змін. Загибель риби та тварин – це лише частина того, що очікує забруднені або виснажені річки. Через брак води їх береги перетворюються на болото, заплави висихають. Якщо забруднені річки протікають через населені пункти, екологічна ситуація в них різко погіршується.

Висновок: на сьогоднішній день перед світовим господарством стоїть гостра проблема, яку необхідно вирішити у найкоротші терміни. Справа стосується оптимального використання вод, особливо прісних. Лише здається, що води на планеті дуже багато.

Насправді картина така:

1. 96% вод планети перебувають у Світовому океані.
2. Підземні води – 2%.
3. Льодовики містять менше 2%.
4. Поверхневі води (прісні) — близько 0,03 % від загальної кількості. До них входять річкові, озерні та болотяні води.

Якщо зважити на весь обсяг вод, то лише 0,6 відсотка з них — прісна вода. Щороку людство використовує понад 3,5 тис. куб. км води. До цього числа входить використовувана потреби сільського господарства (близько 66 %) й у промисловості (понад 20 %). Вода океанів не застосовується ні технічних потреб, ні пиття.

Світовий океан

Океани Землі містять 96% водних запасів, що використовуються всіма країнами, які розташовані на їх берегах. Відповідно запаси Світового океану дуже важливі для розвитку виробничих сил держав.

Світовий океан містить:

1. Біоресурси. Такими є фіто- та зоопланктон, риба.
2. Мінеральна сировина. Причому дні океанів мінерали перебувають у великих кількостях.
3. Прісну воду — найцінніший ресурс, який стає дефіцитнішим. Її одержують шляхом опріснення.

Крім того, води океанів:

1. Є транспортними комунікаціями.
2. Надають енергетичний потенціал.
3. Очищають які у них речовини різного походження.

Якщо людство зможе повністю освоїти ресурси океанів планети, йому вдасться вирішити безліч завдань, які є глобальними.

Вже сьогодні широко використовуються ресурси океанічних шельфів. Йдеться про видобуток нафти. Так, шельфове походження має 32% видобутої нафти, у країнах ЄС – понад 85%. А ось Австралія в цьому плані є найменш багатою: вона отримує з дна океану лише 50% нафти.

Економіка країни та водні ресурси

Чи можна сказати, що відсутність достатньої кількості прісної води є причиною поганого економічного стану країни? Не завжди: змінити економіку, зробити її стабільно сильною можна, використовуючи інші природні ресурси.

Так, у земній корі знаходяться різні матеріали, хімічні сполуки та елементи, що йдуть для виробництва продукції промисловості — мінеральні ресурси.

Серед усіх країн на Землі тільки на території семи мінеральні ресурси є у великому обсязі та різноманітності. Не всі держави видобувають різні види копалин.

Назва країни	Залізна руда	Вугілля, газ чи нафта	Золото, алмази	Марганець, хром	Уран	Мідь	Інші копалини
Росія	є	є	є	є	є	є	нікель, платина
ПАР	є	є	є	є	є	ні	ванадій, платина
Китай	є	є	є	ні	ні	ні	вольфрам
США	є		є	у малих кількостях	є	є	фосфорити
Австралія	є	є	є	є	є	ні	боксити, поліметали, титан
Канада	ні	є	є	ні	є	ні	азбест, поліметали, нікель
Бразилія	є	ні	ні	у малих кількостях	ні	ні	кольорові метали

До країн, що забезпечують найбільший видобуток і постачання мінеральних ресурсів, входять:

1. Нафта: США, Росія, Китай, Іран, Венесуела, СА.
2. Газ: США, Канада, Росія.
3. Вугілля: Росія, Китай, Америка.
4. Уран США, Канада.
5. Залізняк: Бразилія, США, Росія, Австралія.
6. Алмази: ПАР, Австралія, Росія.
7. Мідна руда: Казахстан, Росія, Чилі.
8. Фосфатні руди: Китай, Марокко та інші.

Але хоч би якою багатою була держава, вона в першу чергу повинна дбати і турбуватися про збереження прісної води — головного багатства планети.

Тут можна познайомитися з країнами, багатими на корисні копалини.