Home Нерухомість Сільське господарство Німеччини

Сільське господарство Німеччини

146
0
Сільське господарство Німеччини

Сільське господарство Німеччини

30.06.2022

Близько половини території ФРН займають землі сільськогосподарського призначення. Не дивно, що місцеві жителі дуже інтенсивно працюють у виробництві продуктів харчування рослинного та тваринного походження. Завдяки цьому майже повністю забезпечують себе зерном, цукром, м’ясом та молоком.

Сільське господарство Німеччини

А серед європейських країн-виробників Німеччина обходить таких лідерів, як Франція та Італія.

Структура економіки Німеччини

У структурі економіки Німеччини сільське господарство займає малу частку

Забезпечення країни сировиною — лише одна з важливих функцій сільського господарства Німеччини. Правила, яким дотримуються абсолютно всі фермери:

  1. Створення красивих природних ландшафтів.
  2. Збереження природних життєвих засад.

У країні кожен квадратний метр землі, зважаючи на її дефіцит, використовується раціонально. І будь-яка територія на диво органічно вписується в навколишній ландшафт.

Природні ресурси та їх адекватна оцінка допомогли жителям Німеччини грамотно побудувати аграрний сектор країни та займатися чи не всіма видами сільського господарства:

Сільське господарство ФРН

Сфери сільського господарства Німеччини

  • скотарством;
  • рибництвом;
  • рослинництвом:
  • зернові культури;
  • кормові культури;
  • овочівництво;
  • виноградарство;
  • плодівництво.

Докладніше про економіку Німеччини у всіх сферах, можна дізнатися на нашому сайті.


Тваринництво

Більше половини усієї сільськогосподарської продукції країни дає тваринництво. Лідер серед худоби, що вирощується, — свині. Їх м’ясом мешканці забезпечені на 80%.

Крім того, німці розводять кур-бройлерів та корів, а, відповідно, займаються поставками яєць, молока та молочних продуктів. Причому в цих сферах вони настільки досягли успіху, що виробляють набагато більше, ніж можуть споживати. Стосується це насамперед яловичини.

Що відбувається у галузі тваринництва у Німеччині?

На фермах ФРН вирощують бройлерів, свиней та корів, а також добувають яйця та молоко

Центру тваринництва у Німеччині немає. Худобу вирощують скрізь, де тільки можна. Втім, пасовища сконцентровані щільніше у приморському, альпійському та передальпійському регіонах — там, де природні умови дозволяють вирощувати корми.

У таких місцях переважно вирощують корів. А от свинарство майже скрізь розвинене однаково. До особливостей можна віднести те, що розводять тварин як у промислових підприємствах, і на приватних подвір’ях за містом. Саме тому за поголів’ям свиней Німеччина стала першою у Європі.

Рослинництво

Головні культури, що вирощуються фермерами: пшениця, овес, жито, кукурудза, ячмінь, люцерна, конюшина, хміль, а також овочі (в основному картопля, цукрові буряки) та фрукти. Серед основних зернових культур, що виробляються, — пшениця. Так званий зерновий пояс простягнувся від східного Шлезвіг-Гольтшгейна до західної Кельнсько-Ахенської «бухти».

Що вирощують у ФРН?

Популярні культури рослин та плоди, що ростуть у Німеччині

Поля можна побачити і у Баварії. У найтепліших районах вирощують цукрові буряки, які відносять до технічного типу культур. На південному заході та півдні країни займаються розміщенням фруктових садів.

У річкових долинах розбивають виноградники. Овочеві плантації можна зустріти переважно у передмісті.

ФРН є найбільшим світовим регіоном із виробництва хмелю. Його разом із ячменем, призначеним виключно для пивоваріння, культивують у Баварії та на південному заході країни. Поруч можна побачити плантації з тютюном.

Рибні ферми

У Німеччині розвиток сільського господарства йде швидше у сферах рослинництва та тваринництва. Рибні ферми поширені не так сильно, як засіяні поля та пасовища.

11% всієї риби та рибних продуктів країна забезпечує сама.

Решта – імпорт із інших країн. Гамбург через близькість до відкритої води є рибною столицею держави. Часто зустрічаються на території ФРН рибні господарства, де вирощують форель та лосося.

Особливості сільського господарства Німеччини

Агропромисловий комплекс ФРН дуже відрізняється від російського. Насамперед тим, що вся продукція виробляється переважно невеликими господарствами, розмір яких не перевищує 15 гектарів.

Великі промислові підприємства країни в дефіциті. Від цього, на думку експертів, через шалену конкуренцію невеликих виробництв із великими страждає економіка країни.

Введення Євросоюзом єдиних цін на яловичину, свинину, птицю та зерно змусило німецький уряд скорочувати кількість фермерських господарств. А натомість створювати садово-городні пояси з промислових підприємств біля великих міст, щоб забезпечувати мешканців свіжими продуктами.

Світове сільське господарство

Порівняльна діаграма експорту та імпорту в різних країнах світу

Робота у сільському господарстві

Робота у галузі сільського господарства вважається у німців привабливою. Заробітна плата співробітника можна порівняти з доходом спеціаліста в секторі промисловості, якщо спеціалізації однотипні. Середня зарплата коливається близько позначки 35 тисяч доларів на рік.

Кожен працівник має перспективи в кар’єрі, а комфортні умови праці ще й покращуються з кожним роком. Тому фермери у Німеччині живуть гідно, як і володарі професій розумової праці. До того ж для отримання роботи фермером у Німеччині зовсім не потрібне знання німецької мови.

Фермери у Німеччині

Переваги роботи фермером у Німеччині

У сільському господарстві задіяно лише близько 1–2 % працездатних жителів. Основна робота виконується за допомогою механізації та впровадження нових технологій. Як підсобні робітники часто беруть іноземців.

На полях та фермах використовується сезонна робоча сила. Запрошують до праці найчастіше якраз іноземців, вітають студентів із країн СНД. Зазвичай від них потрібне лише збирання врожаю.

За хорошої самовіддачі (не потрібні спеціальні навички) на фермах у ФРН можна заробити до 2,5 тисяч євро на місяць. Тому на подібну роботу прагне влаштуватися ціла армія мешканців пострадянського простору (про роботу та вакансії роботи на фермах у Німеччині, можна дізнатися у нас на сайті).

Є передумови для того, щоб отримати роботу цілий рік, а не на сезон. Йдеться про вирощування фруктів та овочів у теплицях сільськогосподарських компаній. Тут робітники потрібні постійно, а вакансії охоче віддають іноземним громадянам.

У теплицях вирощують салати, зелень, буряк, картопля, полуницю та виноград. Можна влаштуватися на тваринницьку ферму або птахофабрику та доглядати худобу та птицю.

Вимоги для претендентів не надто суворі, іноді навіть не потрібно знати мову. Але для деяких потрібні рекомендації та характеристики.

Фермерські господарства

У загальній структурі німецького сільського виробництва значну частку займають фермерські господарства. Це маленькі сімейні підприємства, де працює максимум п’ять осіб, оскільки майже всі механізовані процеси виробництва. Розвиток фермерського бізнесу підтримується державою і колегами.

Що відбувається з фермерськими господарствами у Німеччині?

  1. Держава надсилає підприємству цільові дотації, щоб повністю автоматизувати виробництво.
  2. Дрібні фермери об’єднуються, щоби великі підприємства не витіснили їх в умовах жорсткої конкуренції.

Фермерські спілки створюють школи, де співробітники можуть підвищувати кваліфікацію, брати участь у конференціях та знайомитися із законодавчими змінами та новинками у сільгоспіндустрії. Жінки тут у ціні нарівні із чоловіками.

Сільське господарство на дачних ділянках

На своїй особистій ділянці вирощувати овочі, фрукти та тварин на продаж не можна. І це незважаючи на те, що німці є головними європейськими дачниками і люблять жити на природі.

Німецька дача

Зразок німецької дачі

На 80 мільйонів громадян країни припадає близько 15 тисяч садових товариств та 1,5 мільйона дачних будівель. Всі вони виглядають так, начебто зійшли з картинок із казок. Однак ні про яке повноцінне господарство йти не може.

  1. Головна відмінність німецьких дач від дач у російській виставі – розмір. Замість стандартних шести соток, тут землі щонайменше вдвічі менше. Буває таке, що сад займає лише дві сотні. Тому навіть за великого бажання виростити овочі та фрукти «на бік» не вийде.
  2. Вільнити на власній дачній ділянці німцям заборонено. Все, в тому числі розмір будинку та його колір, розташування господарських будівель та глибина ставка регламентується. Інакше – штрафи. За містом панує голова дачного кооперативу, який у таблицях та списках розповість про те, які культури можна висаджувати, а які не можна.

Дачна ділянка – це власність не мешканця, а муніципалітету. Земля лише орендується кілька років. При цьому щосезону дачник зобов’язаний кілька годин відпрацювати на благо рідного кооперативу. Наприклад, підстригти газон або пофарбувати огорожу.

У виставі німців дачні будні — це не робота на грядках і не «промислове» вирощування овочів та фруктів на зиму, а відпочинок та насолода природою та її дарами.