Суботній ранок у Катовіце дощовий, але місто готується до чудового, сонячного, спортивного свята. Адже саме тут вирішуватиметься доля чотирьох найкращих команд, які вже два тижні борються за світову першість у найпольськішій з усіх командних грі. Відсутність олімпійських чемпіонів – французів – досить несподівана, але сьогодні можна підсумувати, що чемпіонат пройшов успішно в усіх відношеннях.
По-перше, і Польща, і Словенія блискуче впоралися з організаційним тягарем турніру, який готувався прискореними темпами після усунення Росії від ролі господаря чемпіонату. І це було непросто, адже замість чотирьох років на підготовку до події обидві країни мали лише чотири місяці. По-друге, повільно відбуваються позитивні зміни у волейбольній географії розстановки сил. Адже в таких історично титулованих командах, як Японія, чи нових силах, як Україна чи Туреччина, можна побачити не лише спортивні прагнення, а й реальні можливості для прогресу. Це додає колориту цьому чемпіонату та дає вболівальникам надію, що в майбутньому нові гравці також приєднаються до боротьби за медалі великих волейбольних змагань, поза межами кількох відомих націй, які ділять між собою більше трофеїв. По-третє, для нас, поляків, це наступні змагання, в яких ми не лише задаємо тон турніру та ефективно контролюємо – поки що – розвиток подій у боротьбі за золото, а й даємо всьому волейбольному світу взірець як святкувати з усмішкою та радістю такий чемпіонат світу.
І це, мабуть, найважливіший висновок із досвіду участі в матчах поляків на «Сподек Арені» в Катовіце та «Арені» в Глівіце. Серед цих кількох тисяч людей, і не тільки самих фанатів волейболу, я не бачив нікого з кислим обличчям і на щось жалівся. Аура радості та відчуття спільності, така екзотика для нашої нації останніми роками, була тут звична. Не дивно також, що всі іноземці, з якими я спілкувався до, після та під час матчів, стверджували, що польська публіка є потужним надбанням нашої команди та головним творцем імпульсу та медіа-привабливості шоу. Про це говорять бразильські гравці та журналісти перед сьогоднішнім півфіналом. Про це говорили в четвер і американці. У ложі PZPS під час матчу проти США поруч з Міреком Пшедпельським сидів відомий активіст FIVB Дуг Біл, колишній президент USA Volley, колись гравець і тренер. Дуже шанована людина у волейбольному середовищі. У 2012 році він програв президентські перегони ФІВБ Арі Грасі лише з двома голосами. Одним словом, волейбол VIP. Протягом усієї гри він недовірливо хитав головою. У перерві, після четвертого сету, я запитав, як він бачить шанси обох команд на тай-брейку, і він відповів: «Я був тут стільки разів і досі не можу повірити, що відбувається в трибуни. Дивовижно, яку підтримку ці вболівальники надають вашій команді, тому нашим, незважаючи на те, що вони сміливі хлопці, буде дуже важко». І він не помилився. Польська публіка під блискучим диригуванням Марека Маґєри та Гжеша Кулаги рушила, як польські гусари, до Турка під Віднем. Знову успішно і переможно. І хоча це явище ми знаємо роками, все одно приємно, що є такі місця і є час, коли всі поляки разом, незалежно від усіх смаків.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Польські волейболісти тримають кулаки за Ігу Свёнтек (ВІДЕО)
Говорячи про гусарів короля Яна Собеського, брат нашого тренера Володимир Грбіч в одному з інтерв’ю використав цікаву паралель. Він заявив, що, прямуючи до Відня у 1683 році, король Ян III залучив сербських воїнів до своєї армії, а тепер – для перемоги на чемпіонаті світу – польським волейбольним гусарам потрібен сербський лідер. Цікаві твердження, не знаю, чи вони цілком правдиві в історичній частині, але в сучасній. Що б не відбувалося в Spodek сьогодні і завтра, можна і потрібно сказати, що Нікола Грбіч зробив дуже хорошу роботу для Польщі. Він в експресному темпі побудував рівну команду, і при цій рівності – дуже-дуже сильну. І хоча мене дещо смішить вся плутанина в ЗМІ щодо психічного благополуччя Олександра Сливки, Грбіч також продемонстрував розум, надзвичайне терпіння та педагогічну інтуїцію. І це окупилося. Тому вам потрібно тримати за нього кулаки сьогодні і завтра, тому що досі – що б він не придумав, це ідеально працювало на полі.
І готуючись до наступних великих спортивних емоцій, будьмо спокійні та пам’ятаймо, що ми вже виграли цей чемпіонат світу. Всім і в усіх відношеннях. Ми, поляки.
