Проблеми з доступністю вугілля в Польщі загострюються. – Паніка панує, особливо в північній та східній Польщі, – сказав Кшиштоф Косінський, президент Цеханова, у програмі «Fakty po Faktach» на TVN24. За його словами, місцеві урядовці ще два роки тому тривожили уряд про погану ситуацію в теплокомуненерго, але зроблено мало. Лукаш Горбач, президент Торгово-промислової палати польських продавців вугілля, зазначив, що «наразі багато складів порожні». – Вітчизняного вугілля, на жаль, ніде немає, – додав він.
Хоча до зими ще трохи часу, теплоцентралі по всій країні вже бідують. Все через відсутність вуглецю, який до того ж рекордно дорогий. Для мешканців це означає одне – підвищення зарплати, яке може досягати навіть кількох десятків відсотків. Така ситуація стосується населених пунктів у різних частинах країни.
– Паніка панує, особливо в північній та східній Польщі, де більшість місцевих органів влади та теплоенергетичних компаній залежали від вугілля, імпортованого з Росії. Тут може бути найбільша проблема, – сказав Кшиштоф Косінський, президент Цеханова та секретар Асоціації польських міст у «Фактах по фактам» на TVN24.
– Є великі побоювання щодо осінньо-зимового періоду, тому що перш за все не вистачає сировини, а якщо і буде, то буде дуже дорого і тепловикам доведеться платити за вугілля в чотири рази більше, ніж раніше. Це, звісно, вплине на тарифи, тож цей одержувач у вигляді резидента буде платити набагато більше, ніж раніше, і це буде повсюдне явище. Від цього ніхто не втече, але ви також повинні знати, що сьогодні ця сировина в багатьох випадках відсутня, а навіть якщо вона з’являється, теплові підприємства перебувають у такому критичному фінансовому становищі, що вони можуть собі не дозволити купити це вугілля – додав.
На думку Косинського, “проблема почалася не зараз внаслідок агресії Росії проти України”. – Тільки проблема виникла набагато раніше. Ми, як представники місцевої влади, вже два роки тому повідомили уряду, прем’єр-міністру Моравецькому, що польський сектор теплопостачання перебуває у глибокій кризі, і це пов’язано з купівлею прав на викиди CO2, які 100% надходять до державного бюджету. – сказав президент Цеханова.
На його думку, «ці гроші пішли не повністю, навіть більшу частину, на трансформацію енергетики, тобто відмову від вугілля та використання інших альтернативних видів палива».
«Вітчизняного вугілля ніде не видно»
Лукаш Горбач, президент Торгово-промислової палати польських продавців вугілля, зазначив, що зазвичай “серпень і вересень – це місяці підвищених продажів, безпосередньо перед опалювальним сезоном”. – Потяги, які готуються до цього періоду, накопичують запаси і зазвичай червень, липень, це момент, коли ці потяги максимально забиті вугіллям. Наразі багато складів порожні, ті, що з вугіллям, тобто дорогим, імпортним. Вітчизняного вугілля, на жаль, ніде не побачити, – сказав Горбач.
– В основному це пов’язано з ембарго на вугілля з Росії, яке запроваджено та діє з 16 квітня (2022 року – ред.). Це сталося досить раптово, тому поставки вугілля зі Сходу були припинені, – пояснив гість «Факту після Факту» на TVN24. Відповідаючи на запитання, Горбак визнав, що уряд не консультувався з ембарго. – Дистриб’юторів вугілля не питали. Тоді риторика полягала в тому, що той, хто в той момент виступить проти ембарго, напевно, буде названий російським onuca або російським агентом, зазначив він.
Президент Польської торгово-промислової палати вугілля підкреслив, що «ембарго насправді завдало великої шкоди внутрішньому ринку, воно практично перевернуло його з ніг на голову, тому що 80 відсотків із 10 мільйонів тонн, які Польща імпортувала, походять саме з цього напрямку». – Інший десяток-інший відсотків надійшов із Казахстану, де Росія у відповідь на наше ембарго заблокувала транзит казахстанського вугілля до Польщі. Тому весь східний кордон на даний момент практично марний, коли йдеться про постачання вугілля, пояснив Горбач.
– У нас тільки порти, а там ми чуємо, які проблеми. Звичайно, зараз у світі вугілля можна купувати за і без того дуже високими цінами, але залишається проблема пропускної спроможності портів і розвантаження суден, додав він.
Скільки вугілля Польщі може бракувати?
Торгово-промислова палата польських продавців вугілля оцінює, що до кінця року дефіцит вугілля в країні може досягти 4-6 млн тонн. – Припустимо, мова йде про 4 мільйони тонн, то за нашими оцінками 2,5 мільйона, це буде дефіцит в секторі індивідуальних отримувачів. Решти бракуватиме в теплоенергетиці. Це означає 25-27 відсотків ринку в муніципальному та житловому секторах, тоді як у секторах опалення та енергетики це буде до 10 відсотків, – сказав Лукаш Горбач.
– Ці 25 відсотків виливаються в 15 мільйонів отримувачів системного тепла по всій країні, тому цей реципієнт дійсно потужний. Якщо лише одна чверть цієї групи не отримає вугілля, сировини чи палива, тоді ми матимемо реальні проблеми, – зазначив Кшиштоф Косінський, президент Цеханова.
Горбач сказав, що “він цілком позитивно здивований значним збільшенням імпорту через порти за останні два місяці. Це вище, ніж наші попередні очікування”.
– Проте ризик, який залишається, навіть якщо це вугілля можна було б завезти в країну, з точки зору обсягів, залишаються вузькими місцями у вигляді логістики. Часу мало, а ці мільйони тонн треба розвозити по країні, де вже зараз є проблеми з безперебійним входом і виходом поїздів з вугіллям із портів. На залізничних вузлах не вистачає пропускної спроможності – зазначив президент Палати торгівлі польських продавців вугілля.
Наслідки запровадження граничної ціни на вугілля
Лукаш Горбач також звернув увагу на негативні наслідки введеного закону, який передбачав запровадження максимальної ціни за одну тонну вугілля, що продається домогосподарствам, у розмірі, що не перевищує 996,60 злотих. За його словами, проблема полягає в тому, що крім того, що вугілля не вистачає, «останні два місяці реалізація вугілля практично призупинена, тобто покупці припиняють закупівлі, чекаючи обіцяного вугілля за ціною 996 злотих».
– Ми вже знаємо, що цей проект не реалізувався, але він має дуже серйозні наслідки. Клієнти утримувалися від закупівель, логічно їм обіцяли дешеве вугілля, а тому вугільні бази не комерсифікували, як могли. Звісно, не могли використовувати вітчизняне вугілля, бо його не вистачає. Але імпортне вугілля вони також не протоварювали, тому що воно дороге, вони не знали, чи не доведеться за мить конкурувати з цим дорогим вугіллям якимсь субсидованим вугіллям. Тому й приватні імпортери деякий час утримувалися від закупівель, від імпорту вугільних суден, що фактично закінчується цією накопиченою хвилею попиту, яка миттєво піде на склади палива і навіть меншої пропозиції, ніж ми могли б мати, якби все було нормально – зазначив гість «Фактів за фактами» на TVN24.
Основне джерело фото: TVN24